Міністерство освіти і науки України Державний заклад
„Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”
Інститут фізики, математики та інформаційних технологій Кафедра документознавства та інформаційної діяльності ГАЛАКТІОНОВ ДМИТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ БІБЛІОТЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН Бакалаврська робота за спеціальністю 029
„Інформаційна, бібліотечна та архівна справа”
Особистий підпис – Науковий керівник –кандидат філологічних гічних наук, доцент О.Ю. Малюк Завідувач кафедри –завідувач кафедри ДІД, кандидат педагогічних наук, доцент І.М. Крохмаль Миргород – 2023 ЗМІСТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………….3 ВСТУП……………………………………………………………………...4 РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ БІБЛІОТЕЧНОЇ СИСТЕМИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ……………………………………………………………...6 1.1. Генезис бібліотек Великобританії…………………………………….6 1.2. Історія Британської бібліотеки……………………………………….15 1.3. Публічні бібліотеки……………………………………………………18 1.3.1. Бібліотеки Лондона…………………………………….....................21 1.3.2. Незвичайні публічні бібліотеки…………………………………….23 1.4. Бібліотеки Уельсу, Шотландії та Північної Ірландії……………….25 1.5. Історія та сучасний стан бібліотек університетів та коледжів Великої Британії…………………………………………………………………………...28 1.6. Шкільні бібліотеки……………………………………………….........34 Висновки до розділу 1……………………………………………………..37 РОЗДІЛ 2. СУЧАСНА СИСТЕМА ФУНКЦІОНУВАННЯ БІБЛІОТЕК ВЕЛИКОБРИТАНІЇ……………………………………………………………..40 2.1. Особливості роботи бібліотек Великобританії……………………...40 2.2. Електронні ресурси Британської бібліотеки…………………………42 2.3. Сьогодення та нова стратегія Британської бібліотеки………………45 2.4. Роль бібліотек у системі НТІ………………………………………….48 Висновки до розділу 2……………………………………………………..53 ВИСНОВКИ……………………………………………………………….54 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………….56 ДОДАТОК А Фотографії Британської бібліотеки…………………..62 ДОДАТОК Б Фотографії Бодліанської бібліотеки (Оксфордський університет)……………………………………………………………………..63 ДОДАТОК В Фотографії Бібліотеки Кембриджського університету……………………………………………………………………..64 ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ БД – база даних ІП – інформаційна потреба ІЦ – інформаційний центр НТБ – науково-технічна бібліотека НТІ – науково-технічна інформація ВСТУП Велика Британія – країна з давньою історією, що знайшла втілення у численних пам’ятках матеріальної та духовної культури. Країнознавчі дослідження її історико-культурної спадщини з метою використання її в міжнародному туризмі залишаються й до сьогодні важливими та актуальними з огляду на широкий пласт культурного надбання, великі й видатні сторінки історії, якими багата ця країна [32]. Англійська бібліотечна система – одна з найрозвиненіших у світі. Сучасна британська бібліотека – це вже не тільки інформаційний простір, але й простір комунікації. Актуальність роботи обумовлена зростаючим значенням змін у бібліотеках Британії, інноваційними процесами, які відбуваються в наш час. Мета дослідження – прослідкувати історичні етапи та сучасний стан бібліотечної системи Великобританії. Об’єктом дослідження є бібліотечна система в зарубіжних країнах на прикладі Великобританії. Предметом розгляду є тенденції та закономірності становлення й розвитку бібліотек Великобританії. Завдання: 1.Проаналізувати етапи становлення та розвитку бібліотек Великобританії. 2.Розглянути інформаційні ресурси та послуги бібліотек. 3.Охарактеризувати напрями автоматизації бібліотечної діяльності. Методологія дослідження базується на сукупності загальнонаукових методів аналізу та синтезу, узагальнення та систематизації. Методологічна основа дослідження – принципи історизму, об’єктивності та системності. Дослідження здійснено із використанням таких методів: логічного – використано під час дослідження аналітичних матеріалів, поглядів вчених на окремі питання, які є предметом дослідження (розділ 1, підрозділ 1.1.;1.2.; розділ 2, підрозділ 2.1.; 2.3); описовий метод, орієнтований на інтерпретацію подій, явищ, фактів дійсності (розділ 1, підрозділ 1.1.; 1.3.; 1.4; 1.5.; розділ 2, підрозділ 2.2.; 2.4). Результати бакалаврської роботи дозволяють поглибити теоретичні знання про становлення бібліотек Великобританії, сучасний стан та інноваційні процеси, які відбуваються в бібліотечній сфері. Вони можуть бути використані при вивченні таких навчальних дисциплін:
„Бібліотекознавство та історія бібліотечної справи”,
„Інформаційні бібліотечні системи та технології бібліотечної діяльності”,
„Інноваційна діяльність бібліотек, архівів та інформаційних установ”
та ін. Апробація роботи відбулася на конференції
„Science of XXI century: development, main theories and achievements”:
collection of scientific papers with Proceedings of the II International Scientific and Theoretical Conference (Vol. 2), June 24, 2022. Helsinki, Republic of Finland: European Scientific Platform. Структура роботи: робота складається зі вступу, 2-х розділів, висновків, списку літератури, що складається з 60 джерел. РОЗДІЛ 1 СТАНОВЛЕННЯ БІБЛІОТЕЧНОЇ СИСТЕМИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ Генезис бібліотек Великобританії Становлення бібліотек та бібліотечної справи Великобританії, а також розвиток інформаційних технологій в бібліотеках Великобританії розглядаються у працях таких вітчизняних та англійських учених: Т. Ф. Лиховид, І. А. Сенченко, Н. С. Авалової, І. В. Балкової, О. І. Талалакіна, Н. В. Стрішенець, Т. Н. Лужинська, А. А. Ткаченко, Д. Б. Саркисян, К. Томас, Д. Хейє, Д. Стівенса, Дж. Фезера, А. Есдейл та ін. …починаючи з кінця VI ст. активізується Британія, де християнізація супроводжується відкриттям безлічі монастирів. На півночі країни одним з найважливіших центрів стає заснований ірландцями монастир Ліндісфарн, а на півдні цю роль починає грати заснований римськими місіонерами монастир Кентербері. Саме тут — в Ірландії й Британії – склався той тип монастиря з бібліотекою і скрипторієм при ній, який безуспішно намагався прищепити в Італії й в Галлії Кассіолор. Відповідно, саме тут склався й тип бібліотеки, який зіграв принципово важливу роль у розвитку наступності нової культури по відношенню до античної [8]. У IX – X ст. бібліотеки монастирського типу стали в Європі досить поширеними й визначали розвиток бібліотечної справи в той період, продовжуючи виконувати найважливішу функцію античної бібліотеки — функцію скрипторію [Там Само]. У XIII ст. відкриваються університети, які отримали надалі всесвітню популярність – у Падуї (Італія), Оксфорді та Кембриджі (Англія). Засновник заснованої в 1249 р. бібліотеки Оксфордського університету єпископ Томас Кобхем Ворчестерський вивчав теологію в Парижі [Там само]. Бібліотека перестає бути архівом і стає самостійною установою, що виконує свої, тільки йому властиві функції. Одночасно бібліотека вступає у відносини з іншими установами і стає їх складовою частиною. В одних випадках саме бібліотека є основою, головною складовою деякої установи, що виконує більш широке коло завдань (освітні та наукові центри), в інших (релігійні установи) – є тільки частиною установи [8]. XVI століття. Середньовічна бібліотечна спадщина в Англії була практично повністю знищена внаслідок політики, що проводиться Олівером Кромвелем. Надалі рішення, прийняті англійським парламентом, також не сприяли збереженню найцінніших фоліантів. Ті цінні екземпляри, які вдалося зберегти, з часом стали надбанням національних бібліотек [7]. Просвітництво найчастіше розглядають як епоху, коли починається залучення всіх і кожного до освіти, а культура стає доступною народу. Саме освіту стали вважати панацеєю від усіх соціальних негараздів, і розвиток цього процесу обумовлено поширенням друкованого тексту. У розумінні сучасників тієї епохи могла вважатися людина, яка читає, і тому критерієм освіченості стає її ставлення до друкованого тексту. У силу цього бібліотеки стали розглядати як установи, що грають особливо важливу роль у поширенні ідей Просвітництва. У минуле відходять і характерні для епохи бароко визначення бібліотек типу або Бібліотека змінює свої орієнтири насамперед у сфері обслуговування читачів – вона стає загальнодоступною [8]. У XVII столітті Великобританія зміцнює свій вплив у світовій політиці, стає провідною державою. Стрімко розвивається економіка країни й культура її населення. Усе це сприяє збільшенню числа грамотних і відповідно й розширенню кола читачів. Відкриваються й стрімко розвиваються бібліотеки по всій країні. У цей же час освіта у Великобританії займає лідируючі позиції в світі, масово створюються все нові університети. У наші дні бібліотеки університетів Оксфорда, Кембриджа, Единбурга і Лондона визнані одними з кращих університетських бібліотек в світі [7]. Наукова бібліотека — у тих країнах, де вона в той час вже існувала — багато в чому ще не відповідала ідеалам нової епохи, про що свідчили самі сучасники, наприклад, в Англії – країні, де, власне, і зародилося просвітництво. Так, при описі знаменитої Бодліанской бібліотеки в Оксфорді зазначалося, що подивитися на неї, як на якусь пам'ятку, приходили навіть селяни і їх дружини, що дивилися на неї, як баран на нові ворота, і при цьому шуміли й тупотіли ногами [39]. Сама ж наукова бібліотека будувалася за античною моделлю. Бібліотекарі пишалися унікальними книгами, хоча до цього часу на зміну рукописній прийшла книга друкована, і бібліотеці вже не потрібно було виконувати функції скрипторію. Орієнтація на античну модель виражалася в тому, що бібліотекарі, як правило, не прагнули широко представляти у своєму фонді літературу, яка виходила у світ. Бібліотеки все ще орієнтувалися на внутрішній що мав певні межі пізнання. Крім того, бібліотеки університетів і академій, придворні, міські та інші бібліотеки, які мали фонди, що могли служити науці, поповнювалися, як правило, відповідно до смаків, інтересів та можливостей їх власників та/або їх бібліотекарів. Цим були обумовлені ступінь цінності фонду, його стан, ступінь розкритості й доступності читачам. Далеко не всі унікальні зібрання були каталогізовані [8]. У XVII-XVIII ст. в Європі формуються бібліотеки нового типу – національні бібліотеки. Національна бібліотека є одним з найважливіших інститутів держави й має певні зобов'язання по відношенню до громадян. Як правило, національна бібліотека – це центральна універсальна наукова бібліотека, що володіє найбільшим (у порівнянні з іншими науковими бібліотеками країни) фондом літератури універсального профілю. Від інших наукових бібліотек вона відрізняється, крім того, ступенем доступності її фондів і, відповідно, масштабами обслуговування читачів. Національна бібліотека зазвичай створюється як загальнодоступна бібліотека, але ступінь доступності її фондів широкому колу читачів і масштаби обслуговування в кожному конкретному випадку визначаються можливостями бібліотеки. Це означає, що щодо національних бібліотек необхідність забезпечення доступу до їх фондів приводиться у відповідність з потребами забезпечення збереження унікального фонду, призначеного для постійного (вічного) зберігання [8]. Перші національні бібліотеки виникали не на Вони створювалися на основі багатих приватних колекцій або подарованих державі (і, відповідно, його громадянам), або придбаних державою для своїх громадян. Найчастіше основою майбутнього зібрання ставали бібліотеки, що належали монархам. Так, до складу фонду відкритої в Лондоні в 1759 р. Національної бібліотеки Великобританії – Бібліотеки Британського музею (Library of British Museum) – увійшла бібліотека короля Георга II, але насправді створення Національної бібліотеки у Великобританії, де протягом XVIII ст. до парламенту неодноразово вносилися пропозиції про її заснування, стає реальним лише в 1753 р, коли було розглянуто пропозицію про заснування Національної бібліотеки, внесене президентом Королівського товариства, королівським лікарем Хансом Слоуном (Hans Sloane) (1660 –1753), і одночасно з цим було вирішено питання про її первісну колекцію, якою стала (поряд з придбаною державою бібліотекою короля Георга) особиста бібліотека Слоуна обсягом в 42 тис. томів [52]. У XIX ст. склалося принципово нове уявлення про університет, який став розглядатися не тільки як місце передачі знань, але й як установа, де ці знання з'являються. У ці роки особливо активно поповнюються фонди багатьох вже сформованих університетських бібліотек. Бібліотеки Кембриджського й Оксфордського університетів в Англії, Гарвардського (заснований в 1636 р.) і Колумбійського (заснований в 1754 р.) в Америці стають в XIX ст. одними з найбільших наукових бібліотек світу [8]. Змінювалися й відносини між вченими та сферою комунікацій. Величезне значення надавалося якнайшвидшому опублікуванню результатів досліджень, у тому числі й проміжних, а часом і незначних [Там само]. На початку XIX ст. національні бібліотеки вже існували або активно створювалися в більшості країн Європи — Великобританії, Данії, Іспанії, Нідерландах, Португалії, Франції, Швеції та інших. При цьому кожна з утворених в цьому столітті національних бібліотек, мала свої особливості [Там само]. Найбільшими національними бібліотеками Європи як за обсягом своїх фондів, так і за масштабами своєї діяльності в XIX ст. продовжували залишатися національні бібліотеки Великобританії та Франції [Там само]. Професійна бібліотечна громада XIX століття вважала бібліотеку Британського музею в Лондоні зразковою в плані організації її діяльності. Бібліотека Британського музею розвивалася в цей час у вкрай сприятливих суспільних умовах. Національна бібліотека розглядалася англійським суспільством як один з найважливіших інститутів держави й отримувала необхідну для її розвитку підтримку, що виражалася як у виділенні фінансових коштів, так і в схваленні тих реформ, які здійснювалися з ініціативи керівництва бібліотеки. У першій половині XIX століття фонди бібліотеки стали рости дуже швидко, що в значній мірі стало можливим за рахунок надходжень книг з колоній, у першу чергу, з Південно-Східної Азії. У результаті цього було створено спеціалізований підрозділ – відділ східних книг і рукописів [Там само]. З 1814 р бібліотека отримує обов'язковий примірник всіх видань, що виходять у світ як на території Великобританії, так і у всій Британській імперії. Величезну роль у розвитку бібліотеки Британського музею зіграв видатний для свого часу директор – Антоніо Паніцці (Antonio Panizzi) (1798 –1879), який керував бібліотекою з 1856 по 1866 рр. Будучи італійцем за походженням, на батьківщині він був засуджений до смертної кари як активний карбонарій. Приїхавши емігрантом до Англії, Паніцці отримав посаду професора італійської мови та літератури в Лондонському університеті. З 1831 року він почав працювати в бібліотеці Британського музею в якості бібліотекаря, а в 1837 р. стає керівником відділення друкованих книг. Сучасники вважали, що в Паніцці ідеально поєднувалися якості активного вченого, відомого в світі дослідника літератури італійського Предвідродження й Відродження (творчість Данте, Μ. М. Боярдо і Л. Аріосто), і висококваліфікованого професіонала в галузі бібліотечної справи [8]. Велике значення надавалося в бібліотеці каталогізації. Предметом її гордості стає друкований алфавітний каталог на всі фонди. Робота над ним почалася в період керівництва бібліотекою Антоніо Паніцці [Там само]. Для обслуговування читачів, які займалися науковою роботою, на обслуговування яких бібліотека й була зорієнтована, тут були створені ідеальні для свого часу умови. Величезний читальний зал (ротонда) був побудований на місці двору, який був перекритий куполом і обнесений колоннадою. У залі налічувалося 450 місць. Безпосередньо в читальному залі був розмішений фонд довідкової літератури, представлений у відкритому доступі. Створення ротонди дозволило значно розширити коло обслуговуваних читачів, склад яких регулювався певними обмеженнями при записі [Там само]. Гордістю бібліотеки стала й так звана розташовувалася навколо ротонди, де фонди були відокремлені від читального залу спеціальною залізною протипожежною конструкцією. Для кріплення бібліотечних полиць використовувався спеціальний металевий штифт, отримав надалі світове визнання під назвою . Паніцці надавав величезного значення професійному рівню співробітників бібліотеки й пред'являв до них дуже високі вимоги. Залучити професіоналів найвищого класу він прагнув шляхом високої оплати їх праці. Його турбота про бібліотекарів не обмежувалася тільки рамками ввіреної йому бібліотеки. Неодноразово Паніцці виступав у парламенті із заявами про необхідність збільшення зарплати й пенсій бібліотекарям [53]. З початку XIX ст. у Великобританії роль загальнодоступних бібліотек стали більш активно виконувати бібліотеки (mechanics' institutes). Перша така бібліотека була відкрита в Глазго з ініціативи Джорджа Бірбека (George Birbeck, 1776-1841). Спочатку ці бібліотеки були націлені тільки на подальшу професійну освіту працівників, але поступово вони почали виконувати більш широкі просвітницькі завдання, наприклад, боротьби з алкоголізмом. У фондах цих бібліотек була представлена художня література, популярні журнали та інші періодичні видання. В окремих бібліотеках відвідувачам пропонували різні ігри, при них влаштовували кафе з безалкогольними напоями. До 1850 р. у Великобританії (разом з Ірландією) налічувалося понад 700 таких бібліотек з фондами в розмірі близько 2 тис. томів [47]. Ними користувалися понад 100 тис. осіб. У міру розширення мережі цих бібліотек ставало все більш очевидним, що потреба в бібліотеках, що обслуговують широке коло громадян, як і раніше, велика. Усе більш активно почала висловлюватися ідея створення безкоштовних муніципальних публічних бібліотек [8]. У середині XIX ст. у Великобританії почав формуватися рух за створення загальнодоступних бібліотек, які згодом стали називатися
„публічними бібліотеками”
(public libraries) [Там само]. При цьому спочатку поняття пов'язувалося з можливістю залучення коштів на утримання такої бібліотеки з громадських фондів (по-англійськи відповідно ). Пізніше виникла ідея бібліотеки, відкритої всім класам суспільства, у XIX ст. була ще непридатна [50]. Згодом англійське визначення дало назву певному типу загальнодоступних бібліотек, а сам цей тип виявився настільки відмінним від інших різновидів загальнодоступних бібліотек, що в окремих випадках сама назва дається в неангломовних термінологічних словниках мовою оригіналу, тобто без перекладу іншою мовою [51]. Одним з найбільш активних учасників руху за створення безкоштовних муніципальних публічних бібліотек, а також одним з розробників закону про публічні бібліотеки став співробітник Британського музею Едвард Едварді (Edward Edwards) (1812-1886) [47]. На першому етапі вирішення проблеми організації широкого бібліотечного обслуговування жителів Великобританії в 1845 р. був прийнятий закон . Згідно з цим законом у містах, що налічують більше 10 тис. жителів, можна було створювати музеї, розташовуючи в одній будівлі й музей, і бібліотеку. У 1850 р.був прийнятий закон про публічні бібліотеки, відповідно до якого в містах з населенням понад 10 тис. осіб дозволялося створювати муніципальні бібліотеки, які передбачалося утримувати на кошти від зібраних податків. У 1855 р. дію цього закону було поширено на населені пункти з чисельністю понад 5 тис. жителів [Там само]. Перша муніципальна публічна бібліотека з фондом в 21 тис. томів була відкрита в 1852 р. в Манчестері. Темпи відкриття муніципальних публічних бібліотек були не надто швидкими, так як ініціатори створення перших бібліотек стикалися з численними труднощами і явною протидією. Протягом перших 12 років після прийняття закону було відкрито тільки 23 бібліотеки, але вже до 1883 р. їх налічувалося 125 [50]. Поступово у Великобританії склалася модель публічної бібліотеки, що залишилася практично незмінною й по теперішній час. Ця модель передбачає створення системи публічних бібліотек міста, до якої входять велика центральна міська бібліотека і бібліотеки-філіали [8]. Особливість британських публічних бібліотек з самого початку їх існування полягала в тому, що вони була зорієнтовані переважно на інтереси середнього класу і, відповідно, розвивалися вони як інститут середнього класу [45]. Відкриття публічних бібліотек у Великобританії сприяло об'єднанню бібліотекарів, і в 1877 р. була створена бібліотечна асоціація (Library Association, LA) [8]. Особливу групу стали являти собою технічні бібліотеки (Industrial Libraries) — бібліотеки дослідницьких установ і фірм [2]. У 1924 р. була створена Асоціація спеціальних бібліотек та інформаційних бюро (Association of Special Libraries and Information Bureaux), яка стала складовою частиною бібліотечної асоціації Великобританії [8]. У 1920-і рр. публічні бібліотеки інтенсивно розвиваються не тільки у Великобританії й США, де для цілого ряду бібліотек були побудовані оригінальні нові будівлі [Там само]. У кінці XX ст. національні бібліотеки багатьох країн світу –Великобританії, Данії, Китаю, Франції, Естонії та ряду інших – переїхали в нові будівлі [Там само]. Найбільш кардинальні зміни відбулися в діяльності бібліотеки Британського музею, яка з 1972 р. почала називатися Британською бібліотекою (British Library) [31]. Складовою частиною нової бібліотеки стала Національна бібліотека-абонемент в Бостон-спа. Переїзд в нову будівлю означав, що бібліотека покинула будівлю, яке стало символом кращої системи обслуговування в XIX – початку XX ст. У новій будівлі розширилася та зона, яка зорієнтована на широку публіку, — насамперед зали для організації виставок і проведення культурних акцій. Сам же характер обслуговування з орієнтацією на науковців зберігся [8]. … у Великобританії або Франції, бібліотека нерідко є не частиною, а головною складовою багатофункціонального культурного комплексу. Так, у муніципальному центрі передмістя Лондона, у місті Кройдон з населенням в 300 тис. осіб, саме при публічній бібліотеці створено центр з музеєм, театром, кіноцентром, концертним залом, у якому виступає свій симфонічний оркестр [Там само]. Історія Британської бібліотеки Європейські бібліотеки поділяються на публічні, приватні, університетські та інші типи, кожен з яких має свої особливості. Вплив на розвиток всіх бібліотек світу зробила Британська бібліотека, найбільш сильно її вплив на бібліотеки тих країн, які були в минулому британськими колоніями [7]. Британська бібліотека виникла завдяки колекції книг і наукових праць англійського медика і натураліста сера Ганса Слоана і спочатку працювала виключно як музей. Сер Слоан також був президентом Лондонського королівського товариства, тому не дивно, що в його колекціях були дуже цінні рукописи й манускрипти. Після смерті діяча в 1753 році король Англії Георг II підтримав ідею створення музею книг, подарувавши закладу королівське зібрання літературних творів [25]. Окрім пожертв, бібліотека поповнювала свої колекції шляхом придбання, обміну та легального депонування. Відкритий у 1857 році, круглий читальний зал бібліотеки з його чудовим куполоподібним дахом став знаковим місцем у літературному ландшафті Лондона [48]. Як перша, так і Друга світові війни призвели до великих проєктів захисту колекцій. Під час Другої світової війни Національна бібліотека Уельсу співпрацювала над переміщенням деяких найцінніших скарбів Британського музею в безпечну печеру в Аберіствіті з цілодобовою охороною. Тим часом галерея Королівської бібліотеки та бібліотека газет у Коліндейлі, на півночі Лондона, зазнали значних збитків під час бомбардування [Там само]. Бачення парламенту полягало у створенні єдиної установи в центрі інформаційної мережі Великобританії, яка допомагала б науковим і технологічним дослідженням, бізнесу, мистецтву та гуманітарним наукам [Там само].
Британська бібліотека (англ. British Library) — національна бібліотека Великої Британії. Закон про її створення шляхом об'єднання бібліотеки Британського музею і ряду менш значущих колекцій було прийнято парламентом у 1972 році; нова будівля бібліотеки в Лондоні відкрилася 1 липня 1973 року. Одна з найбільших бібліотек світу (кількість одиниць зберігання перевищує 150 млн
) [10]. …відбулося об'єднання чотирьох провідних національних бібліотек: бібліотеки, що раніше належала Британському музею, абонементної бібліотеки науки і техніки, Національної центральної бібліотеки, Інституту Британської національної бібліографії в єдину Британську бібліотеку. Пізніше до Британської бібліотеки приєдналися національні бібліотеки Уельсу та Шотландії [7]. Сьогодні Британська бібліотека працює також як дослідницький і науковий центр. Отримати абонемент в неї не дуже складно — потрібно всього лише надати посвідчення особи й підтвердити прописку. Більш того, багато цінних книг і рукописів знаходяться у вільному доступі на сайті бібліотеки. У планах установи також перевести в електронний формат майже всі наукові праці й найбільш популярні серед відвідувачів рідкісні видання [25]. Складається бібліотека з трьох частин: головний її корпус знаходиться навпроти лондонського залізничного вокзалу Сент-Панкрас, газетна бібліотека розташовується на Коліндал Авеню, а філія і читальний зал — у Західному Йоркширі. У будівлі філії також обробляються запити з-за кордону, число яких досягає чотирьох мільйонів на рік. І це не дивно — адже тут зібрані друковані та звукові джерела багатьох епох і народів. В архівах бібліотеки знаходяться такі цінні видання, як
„Ліндісфарнське Євангеліє”
— перша в історії літератури датована книга, що вийшла з-під друкарського верстата, дві оригінал епосу давньоанглійською мовою, записи Леонардо да Вінчі, рукописи світових композиторів, перші друковані карти й збори перших в світі друкованих книг. Також тут можна знайти наукові журнали, всілякі газети, колекцію поштових марок та інші цікаві речі [Там само]. За свою більш ніж 200-річну історію бібліотека Британського музею зростала й керувала неперевершеною колекцією унікальних скарбів, впроваджуючи інноваційні методи в бібліотечній справі та управлінні колекціями [48]. 1.3. Публічні бібліотеки Публічні бібліотеки Великої Британії відіграють важливу соціальну роль, допомагаючи людям знаходити роботу. Зокрема, значний відсоток користувачів приходить до бібліотеки написати резюме, знайти роботу, покращити свої комп’ютерні навички тощо [35]. Більшість користувачів публічних бібліотек Великої Британії звертаються туди не лише за книгами, а й для користування комп’ютером, інтернетом, для прокату дисків тощо. 9 % користувачів бібліотек у Великій Британії взагалі не звертаються за книгами [Там само]. На жаль, у Великій Британії, як і в Україні, кількість публічних бібліотек щороку скорочується. За даними видання BBC, з 2010 р. до 2015 р. у Сполученому Королівстві закрились 343 публічні бібліотеки з тих, які перебували під юрисдикцією органів місцевого самоврядування, у тому числі 132 мобільні бібліотеки. Крім того, ще 111 бібліотек планувалося закрити у 2016 році. Також за цей період скорочено 8 тисяч бібліотечних працівників (25 % від загальної кількості); водночас до роботи бібліотек у той чи інший спосіб долучилися 15,5 тисячі нових неоплачуваних волонтерів, загальна кількість яких станом на 2016 рік зросла до 31,4 тисячі. Ще 174 публічні бібліотеки перейшли у підпорядкування локальних спільнот мешканців, а 50 бібліотек – у підпорядкування зовнішніх організацій. У деяких графствах такі процеси призвели до юридичних проблем і навіть до збурення суспільства та акцій протесту. За аналогічний проміжок часу розпочали свою роботу 50 нових публічних бібліотек, з яких 8 – мобільні бібліотеки [Там само]. В останнє десятиліття бібліотеки Великобританії зіткнулися з цілим рядом серйозних проблем. Перша проблема – скорочення державного фінансування, наслідком чого стало закриття багатьох бібліотек, а також скорочення коштів, що виділяються на оплату праці бібліотечних працівників [13]. Друга проблема – загальні зміни соціального середовища, у якій функціонує бібліотека. Зростає соціальна поляризація суспільства, збільшується розрив між бідними й багатими. При цьому етнічний склад населення Великобританії сьогодні набагато більш різноманітний, ніж, наприклад, у минулому столітті. Зростає число одиноких літніх людей, деяким з яких буває важко дійти до бібліотеки. Для інших похід до бібліотеки означає щось більше, ніж просто взяти книгу для читання, - вони шукають спілкування [13]. У цілому, як показує статистика, кількість відвідувань бібліотек зменшується. (Однак при цьому збільшується число запитів по Інтернету і більше молодих людей стало користуватися бібліотеками). Але все це не означає, що бібліотеки втрачають свої позиції в культурному житті суспільства. Просто змінюється конфігурація їх діяльності. Якщо раніше 70% бібліотечного простору займали книги, і лише 30% місця залишалося для відвідувачів, то тепер все зовсім навпаки: головним у бібліотеці стає відвідувач. Простір перебудовується з урахуванням його комфорту, запрошує затриматися довше, цікаво і з користю провести час. А основною функцією бібліотекаря стає не паперообіг, а спілкування з людьми [Там само]. Бібліотека перетворюється на центр реалізації культурних, освітніх та соціальних програм. (Відзначимо, що в Англії немає поділу на дитячі та дорослі бібліотеки) [Там само]. Усі бібліотеки країни беруть участь у національній програмі Відповідно до цієї програми кожному англійському малюкові при народженні дарують книгу і видають читацький квиток в бібліотеку. Дослідження, яке проводилося протягом 10 років, показало, що діти, охоплені цією програмою, краще вчаться в школі й частіше вступають до університетів [Там само].
Мистецькі та культурні проєкти, які реалізовуються в публічних бібліотеках (загалом у країні нараховується 4,5 тисяч публічних бібліотек) та мають на меті допомагати людям працювати разом, розвиваючі свої ідеї та творчі здібності. …співробітники бібліотек наполегливо працюють, щоб забезпечити участь своїх громад у національних святах на місцевому рівні. Використовуються такі події, як Чемпіонат світу з регбі, Чемпіонат Європи УЄФА серед жінок, фестивалі їжі та ін. Щоб розпалити уяву та викликати цікавість у ці дні проводяться тематичні заходи, які втілюють у життя все: від спортивних змагань до національних днів інформування (воркшопи, виставки, зустрічі, усні історії, спортивні заняття, декорування м’ячів для регбі, творче письмо, майстер-класи від знаних спортсменів, години цікавих історій…
) [28].
У Великобританії читачам бібліотек дозволять віддалено орендувати електронні книги. Проєкт створено з метою визначити реальну ситуацію на книжковому ринку.
Дослідження отримало грант у розмірі £ 40 000, який фонд „British Library Trust” виділив Товариству завідувачів бібліотеками та Асоціації видавців Великобританії [29]. Експеримент став реакцією на рекомендації видавця та філантропа Вільяма Сігхарта, який після вивчення британського ринку електронних книг запропонував бібліотекам надавати читачам віддалений доступ до національного каталогу. Аргументував він це тим, що такі дії дадуть можливість „вивчити в реальному часі й у реальних умовах вплив віддаленого користування електронними книгами в публічних бібліотеках на авторів, видавців та бібліотечні послуги, щоб потім знайти підходящу і стійку модель для всіх учасників процесу” [Там само]. Голова британської Асоціації видавців Річард Молле зазначив, що багато видавців вже працюють з публічними бібліотеками в сфері оренди електронних книг
[Там само]. Покращення присутності публічних бібліотек в Інтернеті за допомогою нової програми грантів LibraryOn – це цифрова платформа, яка з'єднує публічні бібліотеки та людей. Вона представляє те, чим займаються бібліотеки і що в них подобається людям. Щоб допомогти підвищити авторитет бібліотек, LibraryOn також керує програмою грантів у розмірі 1,1 мільйона фунтів стерлінгів, яка допоможе публічним бібліотекам Англії покращити свою присутність в Інтернеті та доступність для пошуку. Команда LibraryOn, що базується в Британській бібліотеці, оновлює інформацію про впровадження цієї нової програми [49]. Перший етап програми цифрових грантів LibraryOn стартує 1 березня 2023 року. Ця програма була розроблена після низки розмов з публічними бібліотеками по всій країні про те, як вона може бути найбільш актуальною та корисною. Вона фінансуватиме ініціативи, які полегшать громадськості пошук, ознайомлення з широким спектром послуг, пропонованих бібліотеками, і доступ до них. Проєкти можуть містити оновлення існуючих вебсайтів або онлайн-пропозицій та послуг, а також пілотне впровадження чогось абсолютно нового [Там само]. Гранти є частиною більш широкої програми роботи LibraryOn і мають спільну мету збільшити фізичний та цифровий доступ до публічних бібліотек шляхом полегшення ознайомлення з тим, що вони пропонують, та взаємодії з ними в Інтернеті. Хоча вебсайт LibraryOn має на меті забезпечити для публічних бібліотек на національному рівні, гранти дозволять проводити цифрові заходи на місцевому рівні. Разом вони почнуть створювати ефективну та зручну для користувачів цифрову екосистему для бібліотечного сектору, де як існуючі, так і нові користувачі зможуть легко знаходити та отримувати доступ до всього, що можуть запропонувати бібліотеки [Там само]. 1.3.1. Бібліотеки Лондона Лондонська бібліотека. Більше мільйона найменувань заповнюють лабіринти полиць цієї престижної приватної бібліотеки [18]. Бібліотека була заснована Томасом Карлайлом як альтернатива бібліотеці в Британському музеї, яка, як він стверджував, була заповнена
„тими, хто хропе, сопе, хрипить і плює”
і переривають його спокійне заняття. Його абонемент лише для членів установи незабаром спонукав багатьох відомих людей прийти й переглянути довідники. Серед останніх членів бібліотечного товариства були Чарльз Діккенс, Артур Конан Дойл, Чарльз Дарвін, Агата Крісті та Вінстон Черчілль, деякі з яких згодом надали власні книги для полиць бібліотеки [18]. Відносно скромний і вузький фасад Лондонської бібліотеки справді суперечить розміру колекції. Книги розташовані в алфавітному порядку за темами на завантажених стелажах, які безперервно простягаються від рівня землі до верхніх поверхів. На підлозі були прокладені металеві решітки, щоб забезпечити проходи, таким чином дозволяючи більшій кількості книг бути складеними між поверхів [Там само]. На полицях зберігається більше мільйона найменувань, у тому числі перші видання, книги, що датуються від XVI століття і до наших днів, а також журнали й періодичні видання. Хочете взяти першу книгу, випущену в 1841 році? Ви все ще можете! Понад 97 відсотків колекції можна взяти напрокат, і, на відміну від більшості інших бібліотек, обов'язковий термін здачі відсутній [Там само]. Членство доступне всім, вартість участі становить 510 фунтів стерлінгів на рік, при особливих обставинах надаються знижки. Для тих, хто просто хоче зазирнути всередину, бібліотека пропонує публічні екскурсії по певних вечорах у будні протягом року [Там само]. Лондонська бібліотека – одна з найбільших незалежних бібліотек світу: в її фондах більше одного мільйона книг і періодичних видань, а щороку до них додаються ще по 8000! В архівах the London Library містяться зразки абсолютно унікальних книг, а серед її почесних відвідувачів – найвідоміші діячі культури Британії [15]. Бібліотека Пекхема – це бібліотека та громадська будівля, розташована в Пекхемі на південному сході Лондона. Це вражаюча будівля, яку найкраще представити у вигляді перевернутої великої літери верхня частина якої підтримується тонкими сталевими колонами, встановленими під явно довільними кутами. У різних розташовані конференц-зали, дитячі зони і афро-карибський відділ бібліотеки. Компанія Alsop взяла за основу планування звичайної бібліотеки й збільшила її, щоб створити громадський простір під будівлею й ізолювати тихе місце для читання від вуличного шуму. В інших допоміжних будівлях на нижньому і 1-му поверхах розміщується інформаційно-медіа-центр [55]. Компанія Alsop & Stormer успішно виконала вимоги замовника, створивши будівлю, що поєднує сувору форму, яскравий колір і почуття гумору в дизайні, який відповідає серйозній меті створення будівлі, дійсно збагачує життя місцевої громади [56]. 1.3.2. Незвичайні публічні бібліотеки Незвичайні бібліотеки покликані захопити читача незвіданим світом, де концентрується інтелектуальний потенціал людства, де зберігаються скарби світової літератури, де виникає прагнення бути інтелектуально розвиненою особистістю. Бібліотека на зупинці. …жителі Йорку, що у Великобританії, на одній із зупинок метро відкрили справжнісіньку бібліотеку. Підземним книголюбам такий подарунок припав до смаку [41]. Телефонну будку у
Великій Британії переробили на найменшу бібліотеку в світі. Через популярність мобільного зв'язку британські червоні телефонні будки відходять в історію, а оператор зв'язку British Telecom розпродає їх усім бажаючим [21]. „Мешканці маленького англійського містечка Уестбері-саб-Мендіп, за символічну плату 1 фунт, викупили одну будку і зробили з неї найменшу бібліотеку в світі на свіжому повітрі, що працює 24 години на добу, 365 днів на рік. І навіть вночі всередині неї горить освітлення, для любителів почитати у нічний час”, - відзначається у повідомленні [Там само]. Місцеві жителі встановили всередині полиці, на яких розставили книги, диски і DVD. У каталозі бібліотеки понад 100 найменувань: від кулінарних книг і періодичних видань до класики і бестселерів [Там само]. Тут немає бібліотекаря, все розраховане на свідомість читачів. Люди приносять з дому книги, а взявши почитати щось – обов'язково повертають на місце. Незважаючи на те, що в місті проживають усього близько 800 людей, бібліотека дуже популярна, й іноді для того, щоб взяти книгу, треба відстояти чергу
[Там смо].
Нова Бірмінгемська бібліотека – це не лише найбільша публічна бібліотека Великобританії, але й найбільший регіональний заклад у всій Європі. ЇЇ сліпучо-сріблястий, скляний та золотий екстер’єр відрізняється металевими кільцями та був розроблений голландськими архітекторами Mecanoo, щоб віддати належне ювелірному кварталу англійського міста. Нова бібліотека у постмодерністичному стилі була відкрита у 2013 році й замінила стару Центральну Бібліотеку Бірмінгема. В її стінах зберігається багато цікавого, включаючи бібліотеки для дорослих і дітей, музичні колекції, меморіальну кімнату Шекспіра і навіть медичний заклад. Сади увінчують дах, тоді як мінливі сезони вносять зміни в тіні та зображення всередині
[16]. В адміністративному центрі графства Вустершир, місті Вустер, у 2012 році відкрита унікальна бібліотека Хайв (The Hive, у перекладі — Вулик). Це загальний проєкт Вустерівського університету та Вустерширської окружної Думи. Уряд взяв кредит у приватних осіб і виплачує його протягом 40 років. Бібліотека відкрита королевою Великобританії Єлизаветою II і є першою у своєму роді в Європі, поєднуючи публічну та університетську бібліотеку під одним дахом. Колекція книг містить приблизно чверть мільйона назв. Крім навчальної літератури і безлічі книг для дорослих, у великий відділ книг для дітей [34]. Багато цікавих фішок у цій бібліотеці: - у цьому ж будинку розташований вустерширський (окружний) архів, Архів суміщений з відділом бібліотеки з вивчення історії графства Вустершир та історії сімей; - окружна служба з історичного середовища та археології; - відділ Вустерширської думи з обслуговування городян і бізнес-клієнтів; - окремі методичні кабінети для викладачів з дидактичним матеріалом та зал для інтенсивної освіти; - театральна студія і т. д. [Там само]. 1.4. Бібліотеки Уельсу, Шотландії та Північної Ірландії Важливу роль у бібліотечній системі Великобританії відіграють національні бібліотеки Уэльсу, Шотландії та Північної Ірландії.
Національна бібліотека Уельсу (валл. Llyfrgell Genedlaethol Cymru, англ. National Library of Wales) — найбільша бібліотека Уельсу, розташована в Аберіствіті. Бібліотека є установою з прямим фінансуванням Урядом асамблеї Уельсу. Виступає в ролі сховища обов'язкових примірників тиражованих документів
[23]. У наш час Національна бібліотека є підприємством, яке безпосередньо фінансується урядом Асамблеї Уельсу. У 2015 році заклад уклав договір з Вікімедіа Великобританії, у результаті був складений план роботи для подальшого розвитку установи. Його основною метою є отримання відкритої ліцензії для міжнародної аудиторії [24]. Зараз Національна бібліотека Уельсу проводить масштабні роботи з публікації в Інтернеті матеріалів, взятих з місцевих фондів. Таким чином пропагується й розвивається Вікіпедія. За останні кілька років співробітники установи завантажили приблизно 4 тис. ілюстрацій, велика частина яких представлена зображеннями середньовічних рукописів [Там само]. Національна бібліотека Шотландії розташована в досить ефектній будівлі в Единбурзі. Її будівництво було врешті-решт завершено в 1958 році (після затримки через Другу світову війну), бібліотека спроєктована Реджинальдом Ферлі. Вражаючий кам'яний фасад прикрашають скульптури [36]. Національна бібліотека Шотландії (NLS) є
однією з найбільших бібліотек у Сполученому Королівстві, вона є членом дослідницьких бібліотек Великобританії та Консорціуму європейських дослідницьких бібліотек. У бібліотеці зберігається понад
24 мільйони одиниць у різних форматах, включаючи книги, анотовані рукописи та чернетки, листівки, фотографії та газети [26].
Шотландська бібліотечна та інформаційна рада (незалежний консультативний орган уряду Шотландії з питань, пов’язаних з бібліотекою та інформацією) опублікувала нову Національну стратегію Шотландії для публічних бібліотек на 2021 – 2025 роки, яка чітко визначає напрям руху розвитку публічних бібліотек Шотландії. Він заснований на міцному фундаменті й колективному прагненні до яскравого й сталого майбутнього для мережі публічних бібліотек цієї країни [38]. Стратегія публічних бібліотек Шотландії на 2021 – 2025 рр. – динамічна стратегія зі сміливим баченням майбутнього публічних бібліотек. З більш ніж 40 мільйонами відвідувань на рік публічні бібліотеки Шотландії – найпопулярніші місця громад
[Там само].
Глобальна пандемія COVID-19 показала як публічні бібліотеки по всій Шотландії швидко реагують на суспільні виклики та надають пропозиції для підтримки спільнот під час блокування. Творчість та інновації процвітали в міру того, як сервіси вводили нові моделі послуг, наприклад, „натисни й забери”, розширена доставка додому, цифрова підтримка й віртуальні програми для вирішення проблем соціальної ізоляції. Співробітництво між службами росло, як і визнання життєво важливої ролі бібліотек в спільнотах
[Та само].
Національна бібліотека Ірландії (англ. National Library of Ireland) — найбільша наукова бібліотека країни, розташована в Дубліні [49]. Заснована в 1877 році.
Основна мета установи — збирання, збереження й популяризація документів про Ірландію. Тут зберігається 8 млн одиниць зберігання, з них понад 500 тис. томів книг, а також карти, рукописи, газети, журнали та фотографії. Головна будівля бібліотеки знаходиться в південній частині центру Дубліна, на Кілдар-стріт, поряд з Ленстер-хаусом і археологічним відділом Національного музею Ірландії. Побудована за
проєктом Томаса Ньюенгема Діна [49]. 1.5. Історія та сучасний стан бібліотек університетів та коледжів Великої Британії В Європі університетські бібліотеки сприймаються не просто як навчальні бібліотеки, а як інформаційні служби-лідери, що представляють бібліотечно-інформаційні послуги, без яких неможливе отримання якісної освіти. Навчальні програми в європейських університетах, на відміну від більшості вітчизняних, передбачають менше аудиторного навчання й набагато більше самостійності з боку студента, і тому студенти проводять значно більше часу в бібліотеці. Бібліотеки європейських університетів – це органічний інструмент системи освіти й часто є найбільшими бібліотеками країни. До них відносяться бібліотеки Единбурзького та Оксфордського університетів, Вільного університету Берліна, університету Геттінгена в Німеччині та ін. [1]. У британському університеті потрібно вміти вчитися: студенти розвивають навичку доводити власну точку зору, замість того щоб давати готову відповідь з підручника. Самостійна робота цінується вище лекцій, тому сучасна університетська бібліотека в Британії – це не просто стопка книг, а справжній багатофункціональний навчальний центр [43]. У будь-якому університеті для студентів існує безліч безкоштовних послуг і сервісів: можна пройти навчання на тренінгах з тайм-менеджменту, отримати консультацію психолога, допомогу з оформленням документів, пошуком житла або стажувань у великих компаніях і займатися додатково англійською мовою. В академічному сенсі найважливішим ресурсом для студентів є університетські бібліотеки. ЗВО розвивають їх не менше, ніж навчальні програми, і намагаються зробити максимально функціональними [43]. Незалежно від історії або статусу університету, бібліотеки влаштовані схожим чином: це цілий комплекс для самостійного навчання. Для індивідуальної роботи передбачені спеціальні що нагадують читальні зали, де не можна розмовляти й заважати іншим студентам, десь навіть є невеликі кімнатки для сну. Для групових проєктів теж існують окремі зони й кабінети з дошками й проєкторами [Там само]. Книги й наукові журнали — далеко не єдине, що пропонують університети в якості підмоги під час навчання. Студенти мають доступ до колекцій електронних медіа, онлайн-копій підручників, безкоштовних підписок на кілька електронних бібліотек, баз даних, підшивки газет та журналів [Там само]. Університетські бібліотеки не тільки постачають студентів потрібною літературою, а й діють як культурно-освітні центри. Побувати в бібліотеці іноді не менш цікаво, ніж в музеї історії. У бібліотеках часто проходять виставки або лекції для всіх бажаючих. Отримати доступ до книжкової колекції університету можуть не тільки студенти, а й звичайні відвідувачі теж [Там само]. …Кембриджський університет – один з найстаріших навчальних закладів світу – бере свій початок у 1209 році, складається з окремих коледжів. На сьогоднішній день таких коледжів в Кембриджі налічується тридцять один. І природно, що кожен коледж має свою бібліотеку. Однак найбільший інтерес представляє бібліотека Трініті-коледжу. Вона цікава не тільки своїм зібранням томів. Центральна бібліотека Кембриджа представляє ще й архітектурну цінність. Адже вона була побудована великим англійським архітектором Крістофером Ремом в 1676 – 1684 роках. У бібліотеці Трініті-коледжу особливу цінність мають навіть книжкові шафи, виконані різьбярем Грінлін Гіббоне [12]. Історія бібліотеки Кембриджського університету почалася всередині XIV століття. Тоді в її скарбниці, у скринях зберігалася лише невелика колекція книг і рукописів. У наші дні ця бібліотека просто вражає своїми масштабами: більше восьми мільйонів книг і періодичних видань, півтора мільйона карт і тисячі рукописів займають більше ста кілометрів полиць, щорічно збільшуючись ще на кілька кілометрів. Вона є центральною дослідницькою бібліотекою Кембриджського університету. У 2016 році ця установа відзначила свій 600-річний ювілей. Її колекції сильно відрізняються за віком і змістом від китайських ворожильних кісток з другого тисячоліття до н.е. до новітніх онлайн-журналів [17]. У червні 2010 року Кембриджський університет оголосив, що пожертва у розмірі 1,5 млн. фунтів стерлінгів дозволить оцифрувати деякі колекції в університетській бібліотеці, що в кінцевому підсумку забезпечить доступ до них безкоштовно через Інтернет на вебсайті Кембриджської електронної бібліотеки. Спочатку проєкт зосереджувався на двох збірниках під назвою та які містили твори Ісаака Ньютона та його сучасників, а також документи з бібліотечних архівів християнських, ісламських та єврейських текстів [Там само]. Бібліотека прагне використовувати свої спеціальні колекції для підтримки досліджень і навчання, а також зробити їх доступними для максимально широкої аудиторії за допомогою інноваційних технологій. Предмети зі спеціальних колекцій доступні кожному в рамках бібліотечної виставкової програми, а також в Інтернеті в Кембриджській цифровій бібліотеці [Там само]. Зараз тут ведеться робота з оцифрування старовинних видань. На реалізацію цього дорогого проєкту, вартість якого становить близько 480 тисяч доларів, за прогнозами піде близько п'яти років. Що ж, для першодрукованих книг, які вже прожили цілу вічність, це зовсім не термін. [12]. Бібліотека Единбурзького університету є однією з найважливіших бібліотек Шотландії. Вона розташована в Единбурзі. Університетська бібліотека була перенесена в 1827 році до верхньої бібліотеки Вільяма Плейфейра в старому будинку коледжу. Колекції старого коледжу Единбурзького університету були перенесені в 1967 році в спеціально побудовану восьмиповерхову будівлю головної бібліотеки на Джордж-сквер. Сьогодні бібліотечна система Единбурзького університету налічує в цілому понад 3,8 млн книг, електронних довідників та електронних журналів. Оригінальна колекція складалася з 276 богословських книг, заповіданих Клементом Літтіллом, адвокатом, який заповів свою колекцію місту в 1580 році. До 1708 року викладацький склад складався з чотирьох регентів і директора, причому перший протягом року вивчав у кожному класі частину загальної навчальної програми з мистецтв – логіку, метафізику, етику й фізику, яка містила елементи математики та астрономії. До середини 17 століття на той час бібліотека, мабуть, перевищила 2400 томів, перелічених у каталозі полиць Роберта Ламсдена за 1637 рік, причому вчення, як правило, представляло коментарі до Арістотеля. Колекції у відділі спеціальних колекцій налічують близько 200 000 експонатів по всіх галузях знань. Тут налічується 1200 інкунабул, близько 9000 друкованих книг 16-го століття, 35 000 – 17-го і 18-го століть і 60 000 – 19-го століття. Важливою частиною цієї колекції є німецькі трактати про Реформацію [46]. У всіх бібліотеках університету студентам доступні найрізноманітніші навчальні приміщення. Студенти можуть вільно користуватися будь-якою бібліотекою сайту, незалежно від їх дисципліни [60].
Бодліанська бібліотека (англ. Bodleian Library) — бібліотека
Оксфордського університету, поряд з
Ватиканською — одна з найстаріших бібліотек в Європі, друга в країні після
Британської бібліотеки за величиною бібліотечних фондів. З 1610 року (офіційно — з 1662) наділена правом на отримання обов'язкового примірника усіх видань, що випускаються в країні
[5].
Бібліотека носить ім'я сера Томаса Бодлі (1545—1613) — відомого збирача стародавніх манускриптів, який перебував на дипломатичній службі королеви Єлизавети. Тим часом її засновником слід вважати єпископа Томаса де Кобема (пом. 1327), що перший створив при Оксфордському університеті невелике зібрання книг, прикутих до полиць ланцюгами, щоб їх не виносили за межі будівлі [Там само]. 1410 року бібліотека перейшла в повне розпорядження університету, а трохи пізніше розширенням університетських бібліотечних фондів опікувався герцог Гамфрі Глостерський. Завдяки його зусиллям в 1450 році бібліотека переїхала в нове, більше приміщення, у якому частина бібліотеки перебуває донині. При перших Тюдорах університет зубожів, Едуард VI експропріював його книжкові колекції, навіть самі книжкові шафи було розпродано [Там само]. 1602 року Томас Бодлі не тільки відновив бібліотеку, але й допоміг їй з новими приміщеннями. Він заповів університету своє книжкове зібрання, дбав про придбання книг з Туреччини і навіть з Китаю. Протягом наступних століть для розміщення бібліотечних фондів, які безперервно зростають, було споруджено кілька нових будівель, включаючи ротонду Радкліф (1737-69) — шедевр британського
палладіанства [Там само].
Бібліотека Кодрингтон (Оксфорд, Великобританія) – англійська скарбниця знань. Назва однієї з найвідоміших бібліотек Великобританії походить від імені її засновника Крістофера Кодрингтона, на пожертвування якого вона і була в 1751 році побудована. З тих пір будівлю реставрували лише раз – у 1990 році. Всередині можна помилуватися чудовими полицями з чорного дерева, вишуканими скульптурами, і в цілому, неповторним інтер’єром. На сьогоднішній день бібліотека Кодрингтон налічує близько 200 тисяч видань – третина з них була опублікована до XIX століття. Тут ви знайдете унікальні збірники книг з різних галузей науки. До слова, коледж Всіх Душ, при якому діє бібліотека, вважається найбагатшим в Оксфорді – розмір його фонду становить близько 245 млн. фунтів стерлінгів!
[44]. Усі коледжі Оксфордського університету мають власні бібліотеки, які в ряді випадків були створені задовго до заснування Бодліанського університету, і всі вони залишаються повністю незалежними від Бодліанського університету. Однак вони беруть участь у SOLO (Search Oxford Libraries Online), онлайн-каталозі спілки Бодліанських бібліотек, за винятком Університетського коледжу, який має незалежний каталог. Більша частина архівів бібліотеки була оцифрована й викладена в Інтернет для публічного доступу в 2015 році [5].
У вересні 2012 року королева Єлизавета II оголосила про офіційне відкриття нової бібліотеки Університету Абердіна в Шотландії. Незвичайна споруда загальною площею 15 500 кв. метрів стала центром навчальної та дослідницької діяльності студентів університету. За перший рік функціонування в стінах установи побувало понад 700 тисяч відвідувачів. Тут зберігається близько 250 тисяч томів і рукописів, є читальний зал, розрахований на 1200 осіб, а також розташована виставкова галерея, де найчастіше проводяться експозиції та семінари. На окрему увагу заслуговує незвичайна сучасна архітектура споруди: її фасад являє собою комбінацію зі скла і пластикових білих ліній, а центром внутрішнього інтер'єру став футуристичний атріум, що розкинувся на 8 ярусах будівлі. Завдяки своєму дизайну ця бібліотека по праву заслужила статус однієї з найбільш незвичайних і красивих в світі
[42].
Ірландія знаменита чудовою мальовничою природою, середньовічними замками, історія яких оповита безліччю легенд і казок. Серед місцевих пам’яток особливо виділяється дублінська бібліотека Трініті-коледжу, побудована в період з 1712 по 1732 рік. Величезний таємничий зал, здавалося б, йде в нескінченність – його довжина становить 65 метрів! Високі стелажі від підлоги до стелі заповнені книгами, від незліченної кількості яких просто захоплює дух і паморочиться голова. Та це й не дивно, адже на сьогоднішній день в бібліотеці налічується близько 200 тисяч видань [44]. Тільки в бібліотеці Трініті-коледжу можна побачити Келлську книгу, створену кельтськими ченцями близько 1200 років тому. Стародавній рукопис багато прикрашений вигадливим орнаментом, мініатюрами тонкої роботи. А найголовніше, ці безцінні скарби й культурна спадщина відмінно збереглися до наших днів
[Там само]. 1.6. Шкільні бібліотеки Шкільні бібліотеки Великобританії є важливою складовою освітнього простору, у якому здійснюється виховання та навчання підростаючого покоління країни. Їх розвиток відбувається в контексті Національної бібліотечної практики, що має багатовікові традиції й міжнародний авторитет. Разом з тим британська шкільна бібліотека, не маючи обов'язкового статусу як частини навчального закладу, багато в чому залежить від факторів, пов'язаних з рівнем і благополуччям останнього, з освітньою політикою його керівництва, економічним становищем в регіоні й країні в цілому [9]. Однією з найстаріших організацій, що відстоюють інтереси шкільної бібліотечної справи в Британії, є Асоціація шкільних бібліотек (SLA), заснована в 1937 р. Зараз ця організація здійснює підтримку персоналу шкільних бібліотек; пропагує та поширює позитивний досвід, проводячи навчальні семінари, курси; працює у програмі спеціальних публікацій з питань розвитку шкільних бібліотек [Там само]. Комісія шкільних бібліотек „провела широкі дослідження й представила в якості звіту документ, названий „Шкільні бібліотеки: план удосконалення”. Висновки фахівців щодо стану справ у бібліотечній практиці шкіл країни виявилися не цілком втішними. Ключовий зводиться до того, що багато шкільних бібліотек країни використовуються дуже слабко, що не сприяє виконанню їх завдання з підвищення рівня грамотності та надання підтримки учню [9]. У багатьох школах, констатує комісія, „бібліотеки являють собою даремний ресурс, слабко вписаний в інфраструктуру школи: вони заохочують читання заради задоволення, але чинять опір навчальній діяльності; їх не включають в плани розвитку школи, у структуру офіційного керівництва й перевірки; вони вкомплектовані (на одну третину у випадку з початковими школами) людьми, які не мають ніяких спеціальних знань в галузі дитячої літератури” [58, с. 4]. У тій же мірі, як оволодіння знаннями в галузі інформаційного менеджменту та організації бібліотечного фонду, шкільним бібліотекарям потрібне глибоке осягнення проблем навчання, педагогіки та розвитку дитини. Специфічна структура бібліотекознавчого знання недостатня для того, щоб керувати ефективною шкільною бібліотекою [Там само, с. 13–14]. Бібліотекар також повинен глибоко усвідомлювати роль бібліотеки в системі шкільної освіти, пов'язану з підвищенням рівня грамотності учнів і розвитком їх навичок в галузі інформаційного пошуку. По суті, висновок Комісії вимагає концептуальної трансформації британської бібліотечної освіти.
„Професійні стежки сьогоднішнього дня не призводять з необхідністю до формування членів шкільного колективу, здатних використовувати унікальну педагогіку, яка є характерною рисою шкільної бібліотеки” [Там само, с. 14]
. Загалом, на переконання К. С. Річі, корпус шкільних бібліотекарів у Великобританії страждає від невисокої кваліфікації й відсутності серйозних досліджень в цій галузі, що проводяться на основі методології проблемно-орієнтованого аналізу. Такий аналіз міг би збагатитися за рахунок майже відсутніх в цей час спостережень, що проводяться самими практиками, що використовують місце своєї роботи як предмет свого дослідження. Тим часом, як підкреслює вчений, шкільні бібліотеки занадто важливі, щоб дозволити їм бути осторонь уваги фахівців [57, с. 31–32]. Відзначимо, що в осмисленні сучасного досвіду функціонування британських шкільних бібліотек як фахівцями зацікавлених органівзацій, так і в працях британських вчених виявляються вельми подібні позиції з питання про можливі рішення наявних в цій галузі проблем. До числа дієвих заходів, пропонованих одностайно, можна віднести зміну статусу шкільного бібліотекаря й посилення його ролі в освітній системі навчального закладу [9]. Висновки до розділу 1 Починаючи з кінця VI ст. активізується Британія, де християнізація супроводжується відкриттям безлічі монастирів, саме тут склався новий тип бібліотеки, що відіграв принципово важливу роль у розвитку нової культури. У IX – X ст. бібліотеки монастирського типу стали в Європі досить поширеними й визначали розвиток бібліотечної справи, продовжуючи виконувати найважливішу функцію античної бібліотеки — функцію скрипторію. У XIII ст. відкриваються університети, які отримали надалі всесвітню популярність, зокрема Оксфорд та Кембридж. Середньовічна бібліотечна спадщина XVI століття в Англії була практично повністю знищена внаслідок політики, що проводиться Олівером Кромвелем. Надалі рішення, прийняті англійським парламентом, також не сприяли збереженню цінних та важливих документів. Ті екземпляри, які вдалося зберегти, з часом стали надбанням національних бібліотек. Просвітництво найчастіше розглядають як епоху, коли починається із залучення всіх і кожного до освіти, а культура стає доступною народу. У XVII столітті Великобританія зміцнює свій вплив у світовій політиці. Стрімко розвивається економіка країни й культура її населення. Усе це сприяє збільшенню числа грамотних людей, а також розширенню кола читачів. Відкриваються й стрімко розвиваються бібліотеки по всій країні. У XVII-XVIII ст. в Європі формуються бібліотеки нового типу –національні бібліотеки. Національна бібліотека є одним з найважливіших інститутів держави й має певні зобов'язання по відношенню до громадян. У XIX ст. склалося принципово нове уявлення про університет, який став розглядатися не тільки як місце передачі знань, але і як установа, де ці знання з'являються. У ці роки особливо активно поповнюються фонди багатьох вже сформованих університетських бібліотек. Бібліотеки Кембриджського й Оксфордського університетів в Англії в XIX ст стають одними з найбільших наукових бібліотек світу. У середині XIX ст. у Великобританії почав формуватися рух за створення загальнодоступних бібліотек, які згодом стали називатися
„публічними бібліотеками”.
У наш час публічні бібліотеки Великої Британії відіграють важливу соціальну роль, допомагаючи людям знаходити роботу. Значний відсоток користувачів, наприклад, приходить до бібліотеки написати резюме, знайти роботу, покращити свої комп’ютерні навички тощо. Британська бібліотека —
національна бібліотека Великої Британії. Закон про її створення шляхом об'єднання бібліотеки Британського музею й низки менш значущих колекцій було прийнято парламентом у 1972 році.
Сьогодні Британська бібліотека працює також як дослідницький та науковий центр. Незвичайні бібліотеки покликані захопити читача незвіданим світом, де концентрується інтелектуальний потенціал людства, де зберігаються скарби світової літератури, де виникає прагнення бути інтелектуально розвиненою особистістю. Важливу роль у бібліотечній системі Великобританії відіграють національні бібліотеки Уэльсу, Шотландії та Північної Ірландії. Бібліотеки європейських університетів – це органічний інструмент системи освіти й часто є найбільшими бібліотеками країни. До них відносяться бібліотеки Единбурзького та Оксфордського університетів. Університетські бібліотеки не тільки постачають студентів потрібною літературою, а й діють як культурно-освітні центри. Шкільні бібліотеки Великобританії є важливою складовою освітнього простору, у якому здійснюється виховання та навчання підростаючого покоління країни. Їх розвиток відбувається в контексті національної бібліотечної практики, що має багатовікові традиції й міжнародний авторитет. Багато шкільних бібліотек країни використовуються дуже слабко, що не сприяє виконанню їх завдання з підвищення рівня грамотності та надання підтримки учню. Причиною цього є невисока кваліфікація шкільних бібліотекарів та відсутність серйозних досліджень у галузі бібліотечної освіти. РОЗДІЛ 2 СУЧАСНА СИСТЕМА ФУНКЦІОНУВАННЯ БІБЛІОТЕК ВЕЛИКОБРИТАНІЇ 2.1. Особливості роботи бібліотек Великобританії Місія бібліотек Англії: книги й читання доступні абсолютно всім! Усе за малим винятком (фільми на дисках видають за символічну плату) безкоштовно. Продумано все до дрібниць для комфорту всіх людей і кожного окремо, особлива увага приділяється людям з обмеженими можливостями: пандуси, ліфти, спеціальні крісла, книги з великим шрифтом, звукові книги й т.д. У такі бібліотеки тягне зайти якщо не почитати, то просто побути, поспостерігати, посидіти в кафе. Опитування жителів Англії підтверджують, люди люблять бібліотеки за доступність, багатофункціональність, комфорт, безпеку, толерантність, інтелектуальний розвиток [34]. У всіх бібліотеках працюють загальнонаціональні програми:
„Цифрові технології” і т. д. [Там само]
. Цікаві підходи до організації загальнонаціональної компанії для дітей, під час канікул. Усе продумано, програма націлена на читання із задоволенням, з користю, необхідно прочитати 6 книг. Щороку придумується нова тема, щоб грамотність дітей не засинала за час відпочинку, і щоб відпочивати на канікулах було цікаво, книги пропонуються не зі шкільної програми, а найрізноманітніші, діти самі вибирають, що їм читати із запропонованого, бібліотекарі, вчителі та батьки допомагають у виборі. Активно працюють при бібліотеках
„книжкові клуби вчителів”,
тому вчитель сам повинен стати читачем, щоб вчити читати [Там само]. Випускають буклети для батьків 20 мовами, розповідають про програму, керують читанням, дають поради. Дітям видають барвисті плакати й наклейки, після прочитання книги дитина наклеює стікер у відповідне місце (сподобалося, не сподобалося), малює, пише відгук. Активно допомагають в реалізації цієї програми ЗМІ, соціально спрямована реклама в Англії безкоштовна й бібліотекарі часті гості на каналах телебачення [34]. Організація діяльності бібліотек: „кожній людині бібліотека надає зручне місце та інформацію. Перший поверх – „галасливий поверх”, – це обов'язково кафе, де можна перекусити, почитати свіжу пресу або книгу, побути в Інтернеті; це магазинчик з усякою милою дрібничкою, це абонемент, де можна взяти книгу додому через електронні апарати для видачі й здачі книг. Видають до 15 книг, діє єдиний читацький квиток, книгу можна здати в будь-якій зручній для людини бібліотеці по всій країні. Це постійний процес безпосереднього спілкування бібліотекаря з читачем, ненав'язлива допомога в пошуку й виборі інформації, це бібліотекар – добрий, розумний співрозмовник, знавець книг. Що ж стосується онлайн-сервісу бібліотек, то він доступний абонентам цілодобово сім днів на тиждень. І замовити книгу, і продовжити термін користування нею, і завантажити електронні книги можна, не виходячи з дому [Там само]. Перший поверх – це місце зустрічей, спілкування, обмежень немає ніяких, ні для кого. Другий поверх – це більш тихе місце, для навчання, для читання, для наукової та дослідницької роботи, для споглядання світу (дуже великі вікна, зручні крісла й прекрасні пейзажі за вікном). І так чим вище, тим тихіше, десь в бібліотеках один поверх, десь два, а є і три, і вище. На цих поверхах вражає велика кількість книг, відкриті простори, відкритий доступ, присутність бібліотекаря непомітно, але за необхідності він завжди надасть допомогу. Бібліотекарі прагнуть навчити читачів себе обслуговувати: самостійно працювати з електронними ресурсами, пов'язують свій електронний каталог з іншими електронними ресурсами [Там само]. Яскрава зона для дітей, де грають і читають, де дуже багато батьків з дітьми в колясках. Все передбачено для комфорту: і іграшки, і книжки, і відповідні меблі, аж до пеленальних столиків [34]. Велика роль відділів, що відповідають за комплектування бібліотек. Великі вимоги пред'являються до авторів книг, до видавництв. Книга повинна бути захоплюючою, з доброю енергетикою, повинна вчити співчуття, розуміння навколишнього світу. На всіх рівнях працює електронна доставка документа й міжбібліотечний абонемент [Там само]. … усі бібліотеки беруть участь в національних програмах, крім цього велика увага всюди приділяється дітям, пенсіонерам, незахищеним верствам суспільства. Дітей вчать їх мови, грамотного мовлення, читання, розповіді історій, публічних виступів, крім цього проводять зустрічі з владою, поліцейським, з психологом, з письменниками і т. д. [Там само]. Архітектурно будівлі бібліотек вигідно відрізняються: це нестандартний дизайн, динамічність, багатофункціональність, краса, масштабність. Вони всі різні, не схожі одна на одну. Але є одна особливість, яка об'єднує бібліотеки Англії – це неповторний культурний інтелектуальний простір. Інтер'єр бібліотек вражає: всередині багато природного світла, для обробки використовуються екологічні матеріали, великі простори, різноманітні й дуже зручні меблі, велика кількість книг, хоча й електронних ресурсів предостатньо, людина сама вільна обирати, на яких носіях їй читати [Там само]. 2.2. Електронні ресурси Британської бібліотеки ХХІ століття є інформаційним століттям. Гігантські обсяги накопиченої інформації, безперервний ріст її кількості, різнорідний характер збереження і поширення, відсутність уніфікованого доступу до неї створюють істотні проблеми. Усе це привело до
пошуку нових підходів і рішень проблем створення сховищ інформаційних ресурсів, їх організації, засобів і способів доступу до них користувачів,
тобто до створення цифрових або електронних бібліотек (ЕБ) [6]. Британська бібліотека (http://www.bl.uk/) представляє на своєму порталі електронні ресурси, об’єднані у колекції за типами ресурсів чи тематичним принципом: • оцифровані газети Великої Британії (British Newspaper Archive), до якої входять газети, починаючи з 1600-х рр., а також радіо-, теле- та інтернет-новини. Колекція налічує 605 назв періодичних видань загальним обсягом 13 523 343 сторінки. Доступні фільтри за назвою, місцем та датою публікації. Пошук документів – безкоштовний, але для перегляду необхідна особиста підписка або робота з ресурсом у читальних залах бібліотеки; • книги про фестивалі епохи Відродження (Renaissance festival books). Загалом колекція становить понад 2000 документів, з яких оцифрованими є 253 книги. Вони присвячені опису свят та обрядів, які відбувалися в Європі з 1475-го по 1700 р. Документи колекції об’єднані у декілька розділів: фоновий розділ – документи про „фестивальні книги”, фестиваль як подію та її учасників; розділ посилань на подібні колекції в інших бібліотеках; розділ експертної думки – високопрофесійний аналіз відомих науковців; безпосередньо розділ текстів; • оцифровані рукописи (7236 документів), які становлять одну з найбільших цінностей не лише Британської бібліотеки, а й людства загалом. Вони були оцифровані одними з перших. Цифрове зібрання рукописів поділяється на декілька тематичних колекцій: Королівські манускрипти (рукописи відомих іменних колекцій: Arundel, Burney, Egerton, Hargrave, Henry Davis, Hirsch, Lansdowne, Sloane, Stowe, Yates та ін.); грецькі, слов’янські, перські, тайські, єврейські манускрипти, музичні манускрипти та ін.; • колекція звукозаписів, що нараховує 60 тис. творів і охоплює весь спектр звуків – не лише музичні твори, а й звуки мовлення, навколишнього середовища, радіопередачі, аудіокниги і т. д. Це зібрання має велику наукову цінність для вивчення історії англійської мови, її діалектів, ареалу поширення. Цій колекції присвячений окремий змістовний та цікавий блог; • колекція вебсайтів Великої Британії – цей проєкт започатковано у 2004 р. Весь архів сайтів систематизовано та розподілено на групи за темами, подіями, матеріальними та культурними об’єктами, яким вони присвячені. Спеціальні групи сайтів збиралися по конкретній темі бібліотекарями та іншими фахівцями, які працюють з провідними організаціями у цій галузі. Є можливості пошуку за назвою сайта, колекцією чи організацією. Загалом наявна сукупність цифрових колекцій дає змогу осягнути всі культурні та наукові надбання нації; колекція електронних дисертацій (EThOS – Electronic Thesis Online Service), захищених у Великій Британії. Мета зібрання – продемонструвати якість наукових досліджень у Великій Британії та підтримати урядовий принцип відкритого доступу, згідно з яким дослідження, що фінансуються державою, мають бути відкритими для всіх науковців, надаючи їм можливість подальших досліджень та відкриттів. Колекція налічує 400 тис. записів, наданих понад 120 інститутами вищої освіти, з них близько 160 тис. – повнотекстові, які можна переглянути безпосередньо у базі дисертацій або через посилання – у репозиторіях інститутів, що їх надають. Решта 240 тис., що датуються, починаючи з 1800 р., доступні для замовлення та сканування через сервіс
„оцифрування на вимогу” [14]
. Це лише частина сервісів та зібрань, представлених на порталі Британської бібліотеки, які можуть задовольнити інформаційні потреби буд-якої категорії користувачів. Інтерфейс порталу чітко структурований та зрозумілий навіть недосвідченим користувачам. Невеликим недоліком є необхідність реєстрації під час користування деякими сервісами та відсутність мультимовної підтримки порталу [Там само]. 2.3. Сьогодення та нова стратегія Британської бібліотеки Якою буде Британська бібліотека в майбутньому і чого люди захочуть від Національної бібліотеки в третьому десятилітті 21 століття? Колекція бібліотеки формувалася більше 250 років і перевищує 150 мільйонів окремих предметів, що представляють усі епохи письмової цивілізації. Наші колекції містять книги, журнали, рукописи, карти, марки, музику, патенти, фотографії, газети і звукозаписи всіма письмовими й розмовними мовами. Вебсайт Британської бібліотеки відвідують до 10 мільйонів людей – www.bl.uk – щороку, де вони можуть переглядати до чотирьох мільйонів оцифрованих предметів колекції й більше 40 мільйонів сторінок [59]. Нагальна необхідність вирішити проблему збереження національних звукових колекцій, які знаходяться під загрозою як через фізичну деградацію, так і через те, що засоби для їх відтворення зникають з виробництва. Масштаб і різноманітність наших колекцій дійсно вселяють благоговійний трепет, але така ж і наша спільна місія – зробити нашу інтелектуальну спадщину доступною кожному для досліджень, натхнення й насолоди [Там само].
Британська бібліотека випустила величезний архів майже 18 тисяч карт і оглядів, які були оцифровані й доступні безкоштовно – без будь-яких обмежень авторського права.
Отже, колекція карт з топографічної колекції короля Георга III, що зберігається в Британській бібліотеці, відображає чотири століття візуальних вражень від місць по всьому світу, від карт і атласів до архітектурних малюнків, карикатур і акварелей [10]. У цілому колекція містить 40 000 карт і видів, і Британська бібліотека планує зробити всю колекцію доступною після того, як інша частина буде оцифрована
[10].
Безкоштовне розміщення карт в Інтернеті є частиною семирічного проєкту з каталогізації, збереження й оцифрування колекції, подарованої нації в 1823 році королем Георгом IV. Зображення доступні для перегляду в Інтернеті через цифрову колекцію Flickr Commons Британської бібліотеки, а також понад 1 мільйон зображень без авторських прав з колекції друкованих книг Бібліотеки. Карти також доступні в Georeferencer Британської бібліотеки, інтерактивному додатку, який дозволяє добровольцям перетворювати карти в дані, додаючи розташування в оцифровані колекції Британської бібліотеки, ініціюючи нові форми відкриттів і досліджень
[Там само].
Британська бібліотека спільно з онлайн-видавцем BrightSolid почали оцифровувати архів газет і викладати його в Інтернет [37]. На сьогоднішній день вже є понад 4 млн сторінок двохсот різних видань. Протягом наступних десяти років бібліотека планує відсканувати й розмістити онлайн 40 млн газетних сторінок [Там само]. У цьому архіві зберігається практично кожен номер кожної британської газети за останні 200 років. Компанія BrightSolid каже, що вже сьогодні для пошуку за онлайн-архівом доступно 12 млрд слів [Там само]. Для пошуку будуть доступні всі слова кожної газети на кожній сторінці, читачі зможуть шукати абсолютно все
– це досить важливий ресурс для досліджень. 12 січня 2015 р. директор Британської бібліотеки Р. Кітінг оприлюднив нову Стратегію розвитку Британської бібліотеки до 2023 р. Саме у 2023 р. Британська бібліотека святкуватиме 50-літній ювілей існування як незалежної інституції, котра відіграє роль національної бібліотеки Королівства, хоча й не має слова
„національна” у своїй назві [27]
. Нова стратегія бібліотеки концентрується на шести головних напрямах: опіка колекціями, дослідницька робота, бізнес, культура, навчання міжнародні зв’язки. Коротко про кожен напрям роботи [Там само]. 1. Опіка колекціями. Розбудова колекцій у різних форматах (друковані видання, рукописні, на мікроносіях, цифрові) і надалі залишатиметься ключовою роботою. Бібліотека зобов’язана дбати про національну спадщину та зберігати її для наступних поколінь. Щомісяця колекції поповнюються 800 метрами друкованих видань, а цифрові колекції – 6,8 терабайтами. Крім звичних газет, журналів, мап, книг тощо бібліотека тепер має понад 2 більйони сторінок заархівованого контенту британських сайтів. 2. Дослідницька робота. Бібліотека не лише зберігає науковий матеріал для теперішніх і майбутніх дослідників із усіх країн світу, а й активно підтримує та стимулює нові методи досліджень. 3. Бізнес. Бібліотека активно підтримує інновації та дослідження. Вона традиційно зберігає усі патенти країни, має досвідчених фахівців у цих питаннях і надає допомогу бізнесменам-початківцям. Центр бізнесу та інтелектуальної власності, створений у 2007 р., активно працює у цій ділянці. 4. Культура. Виставки, доповіді, семінари, круглі столи, зустрічі з авторами, щорічні заходи (наприклад, вечір Європейської літератури) будуть продовжуватися (їх кількість лише зростатиме) і притягувати усе більше відвідувачів. 5. Навчальна програма. Бібліотека відкрила двері для дорослих і дітей, котрі мають можливість відвідувати бібліотеку для участі в навчальних програмах чи користуватися навчальними сайтами бібліотеки в школі й вдома. 6. Міжнародні зв’язки. Різнопланові міжнародні зв’язки й надалі розширюватимуться, особливо тепер, у цифрову добу, коли співпраця між бібліотеками набирає нових обертів [27]. Бібліотека оприлюднила також професійний кодекс для працівників бібліотеки під назвою Цей документ вироблений працівниками разом із профспілками: 1. Читач бібліотеки – у центрі всього, що ми робимо. 2. Слухаємо, оновлюємось і адаптуємось до світу, що змінюється. 3. Ставимось до кожного з повагою та розумінням. 4. Обираємо рівність, справедливість та різноманітність. 5. Діємо відкрито і чесно. 6. Співпрацюємо з іншими, щоб досягнути більшого, ніж поодинці [Там само]. 2.4. Роль бібліотек у системі НТІ Одна з основних характеристик системи НТІ Великої Британії – це її інноваційна спрямованість, що є особливо важливим. За оцінками англійських експертів, в основу яких покладено показник абсолютного обсягу інвестицій у сферу наукових досліджень і розробок, країна посідає перше місце в Європі за рівнем інноваційності національної економіки [11]. Британська система НТІ орієнтована на забезпечення інформаційних потреб інноваційної діяльності та є основою інформаційної інфраструктури національної інноваційної системи [19]. Основним елементом у структурі системи НТІ Великої Британії є бібліотеки. Свій внесок в оброблення науково-технічної інформації роблять і спеціалізовані служби (органи) НТІ, проте вони у більшості випадків не мають самостійного статусу, оскільки входять у структуру наукових універсальних і спеціальних бібліотек, а також наукових відділів публічних бібліотек. Сьогодні у Великій Британії не існує великих спеціалізованих органів НТІ [11]. У цих умовах функцію тематичного і науково-методичного координатора національної системи НТІ виконує найбільша бібліотека країни – Британська бібліотека – разом із Лондонським королівським товариством. Важливу роль у науково-тематичній координації системи НТІ Великої Британії також відіграє Королівська академія інженерних наук (Royal Academy of Engineering). При Лондонському королівському товаристві функціонує інформаційно-консалтинговий і дослідний Центр із проблем розвитку науки – SPC (Science Policy Centre), який є консультантом Єврокомісії і ООН з питань розроблення стратегії у сфері розвитку науки і технологій [Там само]. У структурі сучасної системи НТІ Великої Британії можна виділити чотири основні рівні [40]: -перший рівень – бібліотеки загальнонаціонального значення (і служби НТІ у їхньому складі), а також загальнодержавні відомства з питань патентування і стандартизації: формують найбільші бази даних у сфері науки і техніки та забезпечують доступ користувачів до них; -другий рівень – галузеві та регіональні бібліотеки (і служби НТІ у їхньому складі), професійні співтовариства у сфері НТІ, а також служби (центри) НТІ при органах державного управління, галузевих агентствах і науково-технічних товариствах: здійснюють інформаційне обслуговування територій, галузей, видів діяльності шляхом створення локальних БД і надання споживачам доступу до них і до БД, які формуються елементами системи НТІ першого рівня; -третій рівень – університетські бібліотеки (і служби НТІ у їхньому складі), дослідницькі та інформаційні служби при університетських науково- дослідних інститутах, а також аналітичні департаменти наукової й технічної інформації (Think Tanks) у компаніях і на підприємствах: формують власні профільні бази даних і забезпечують доступ своїм користувачам до них і БД першого і другого рівнів; -четвертий рівень – посередницькі служби – інформаційні брокери, у ролі яких виступають приватні брокерські фірми/агентства НТІ. Структура системи НТІ Великої Британії значною мірою відрізняється від загальної схеми організації наукових досліджень у країні. Характерною рисою Великої Британії є те, що абсолютна більшість наукових досліджень проводиться приватними науково-дослідними організаціями. Велика кількість науково-дослідних проєктів і розробок реалізується на базі університетів [11]. У Великій Британії бібліотеки відіграють першорядну роль у частині збору, накопичення, зберігання інформації та надання відповідних послуг користувачам, а також здійснюють науково-аналітичну та інформаційно-аналітичну діяльність, яку в таких країнах, як Франція або Німеччина, віднесено до функцій спеціалізованих органів НТІ [20]. На прикладі британських бібліотек можна простежити, що в сучасних умовах кожна з перерахованих основних функцій бібліотек одержує суттєве доповнення і розвиток. У Великій Британії на національному і галузевому рівнях відбувається зрощування бібліотек і органів НТІ, які раніше існували незалежно, і подальше поглинання органів НТІ бібліотеками як більш традиційними для англійського суспільства, розвинутими і потужними структурами. Наочним прикладом є поглинання Британською бібліотекою Відомства з наукової і технічної інформації Великої Британії – 0STІ [11]. Фінансування бібліотек Великої Британії – національних і центральних галузевих – здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. В останнє десятиліття зростає частка самофінансування бібліотек, яке ґрунтується на доходах від продажу інформаційних послуг. У перспективі певну частину самофінансування становитимуть фінансові внески від видавництв у рамках їхніх договорів з бібліотеками про збереження в бібліотечних фондах електронних публікацій. Інші наукові бібліотеки – бібліотеки університетів і вищих навчальних закладів, науково-дослідних організацій і центрів – фінансуються регіональними органами влади, суспільними фондами і приватними організаціями [19].
НТБ Великобританії є невід’ємною частиною системи НТІ країни. Деякі з них, особливо в промислових фірмах, фактично є сучасними ІЦ й називають бібліотеками лише за традицією. Провідна роль у них належить уже не бібліотекознавцям, а вченим й інженерам, що отримали спеціальну підготовку. На думку багатьох фахівців Великобританії, досвід роботи інформаційних органів і НТБ країни свідчить про те, що бібліотекознавці, що навчалися за традиційними навчальними програмами бібліотечних ВНЗ і коледжів, виявляються непідготовленими для роботи в сучасних інформаційних органах і НТБ, де потрібно вникати в сутність розглянутих проблем і вміти швидко пристосовувати роботу інформаційного органа або бібліотеки до ІП, що постійно змінюються, науки й виробництва. У цьому зв’язку спостерігається явно виражена тенденція до скорочення в штатах інформаційних органів і НТБ країни питомої ваги бібліотекознавців, ставлять питання про зміну навчальних програм
[30].
Важливу роль у НТІ країни відіграють великі урядові бібліотеки. Бібліотека Наукового музею створена в 1843 році є національною бібліотекою Великобританії. Має великі фонди книг і періодичних видань. Бібліотека Патентного управління була створена в 1852 році. У ній є великі фонди патентної й іншої літератури з науки і техніки. Національна бібліотека з науки і техніки була створена в 1961 році. Бібліотека фінансується урядом через Управління НТІ. Сьогодні бібліотека отримує майже всю світову літературу з науки і техніки. Вона збирає також неопубліковані документи, наприклад, наукові звіти, переклади з НТІ тощо. Останніми роками Департамент наукових і промислових досліджень докладає великих зусиль для створення центрів НТІ в промисловості
[30]. Висновки до розділу 2 Місія бібліотек Англії: книги й читання доступні абсолютно всім. Слід відзначити доступність, багатофункціональність, комфорт, безпеку, толерантність, інтелектуальний розвиток британських бібліотек. Британська бібліотека представляє на своєму порталі електронні ресурси, об’єднані у колекції за типами ресурсів чи тематичним принципом. Нова стратегія Британської бібліотеки концентрується на шести головних напрямах: опіка колекціями, дослідницька робота, бізнес, культура, навчання, міжнародні зв’язки. У Великій Британії бібліотеки відіграють першорядну роль у частині збору, накопичення, зберігання інформації та надання відповідних послуг користувачам, а також здійснюють науково-аналітичну та інформаційно-аналітичну діяльність. Основним елементом у структурі системи НТІ Великої Британії є бібліотеки. Свій внесок в обробку науково-технічної інформації роблять і спеціалізовані служби (органи) НТІ, проте вони у більшості випадків не мають самостійного статусу, оскільки входять у структуру наукових універсальних і спеціальних бібліотек, а також наукових відділів публічних бібліотек. На національному й галузевому рівнях відбувається зрощування бібліотек і органів НТІ, які раніше існували незалежно, і подальше поглинання органів НТІ бібліотеками як більш традиційними для англійського суспільства.
НТБ Великобританії є невід’ємною частиною системи НТІ країни. Провідна роль у них належить уже не бібліотекознавцям, а вченим й інженерам, що отримали спеціальну підготовку.
ВИСНОВКИ Історія бібліотек Великобританії пройшла досить складний шлях, починаючи з маленьких фондів монастирських бібліотек до зібрань праць для перших шкіл та університетів, а від них до безкоштовної публічної бібліотеки нашого часу. Британська бібліотека є національною бібліотекою Великобританії та міжнародною науковою бібліотекою, яка має світову популярність. Вона здійснює загальну координацію розвитку бібліотечної мережі Великобританії. На сучасному етапі Британська бібліотека виконує низку різноманітних функцій, які полягають в забезпеченні повноти охоплення, обліку та зберігання національного архіву публікацій Великобританії та наукових матеріалів інших країн. Британська бібліотека надає широкий спектр послуг різноманітним групам користувачів та має всі можливості для того, щоб відігравати одну із головних ролей в міжнародному бібліотечному світі. У Великобританії бібліотеки застосовують різноманітні форми роботи з читачами, які допомагають виховувати любов до книг і читання на все життя, заохочують сім’ї до відвідування публічних бібліотек, навчають батьків читанню разом з дітьми та здійснюють обмін враженнями про прочитане. Бібліотеки беруть участь у національних проєктах разом з партнерами, які надають величезну допомогу у популяризації читання та бібліотеки. Корпус шкільних бібліотекарів у Великобританії страждає від невисокої кваліфікації й відсутності серйозних досліджень в цій галузі, що проводяться на основі методології проблемно-орієнтованого аналізу. Гігантські обсяги накопиченої інформації, безперервне зростання її кількості, різнорідний характер збереження й поширення, відсутність уніфікованого доступу до неї створюють істотні проблеми. Усе це призвело до
пошуку нових підходів і рішень проблем створення сховищ інформаційних ресурсів, їх організації, засобів і способів доступу до них користувачів,
тобто до створення цифрових або електронних бібліотек. Одна з основних характеристик системи НТІ Великої Британії – це її інноваційна спрямованість, що є особливо важливим. Основним елементом у структурі системи НТІ Великої Британії є бібліотеки. Свій внесок в оброблення науково-технічної інформації роблять і спеціалізовані служби (органи) НТІ, проте вони у більшості випадків не мають самостійного статусу, оскільки входять у структуру наукових універсальних і спеціальних бібліотек, а також наукових відділів публічних бібліотек. Отже, бібліотеки Великобританії сприяють реалізації прав кожної людини на освіту, користування досягненнями культури, на відпочинок, дозвілля та отримання інформації. Вони сприяють розвитку науки, прогресу всього суспільства та кожної окремої людини. Список використаної літератури 1. Антопольский А. Б., Майстрович Т.В. Электронные библиотеки: принципы создания: науч.-метод. пособие. М. : Либерея-Бибинформ, 2007. 283 с. 2. Баренбаум И. Е., Давыдова Т. Е. История книги. М., 1971. С. 140. 3. Библиотека Кембриджа. URL: https://www.e-tematika.com/full_art.php?id=9 4. Бодліанська бібліотека. URL:
https://uk.advisor.travel/poi/Bodlianska-biblioteka-3152
5. Бодліанська бібліотека. URL: https://wblog.wiki/uk/Bodleian_Library 6. Бондар Л. М., Киричок І. В., Левашова О. Л. Електронні бібліотеки як елемент якості вищої освіти. Управління, економіка та забезпечення якості в фармації, № 1 (39) 2015. С. 42-46. 7. Британская библиотека. URL: https://londonme.ru/british-library/ 8. Володин Б. Ф. Всемирная история библиотек. 2-е изд., доп. СПб.: Профессия, 2004. 432 с, 32 с. цв. вкл, ил. (Серия: Библиотека) 9. Жеравина О.А. Библиотека в пространстве культуры: история и современность. Школьные библиотеки: из опыта современной Великобритании. Вестник ТГУ. 2011. Культурология и искусствоведение. № 4. 10.
Зарубіжні бібліотеки сьогодні. Новини від Британської бібліотеки! URL: https://bibliotekacoledg.blogspot.com/2020/10/blog-post_15.html
11. Інформаційне забезпечення інноваційного розвитку: світовий та вітчизняний досвід : монографія / Т.В. Писаренко, Т.К. Кваша, Н.В. Березняк, О.В. Прудка. К. : УкрІНТЕІ, 2015. 239 с. 12.
Истории старейших библиотек Мира. Библиотека Кембриджа. URL: https://www.e-tematika.com/full_art.php?id
=9 13. Как работают публичные библиотеки в Великобритании. URL: https://www.papmambook.ru/articles/776/ 14. Коновал Л. Функціонування національних цифрових бібліотечних проектів у контексті формування електронної бібліотеки Бібліотечний вісник. 2016. № 2. C. 11–14. 15. Красивейшие библиотеки Лондона – повод оторвать себя от экрана! URL: https://lenin.guru/krasivejshie-biblioteki-londona-povod-otorvat-sebya-ot-ekrana/ 16.
Кращі бібліотеки світу: Європа. URL: https://www.imena.ua/blog/the-best-libraries-in-the-world-europe
/ 17.
Легендарные библиотеки мира: Кембридж. URL: https://medinaschool.org
/world/legendarnye-biblioteki-mira-kembridzh 18. Лондонская библиотека. URL:
https://account.travel/place/the-london-library.html
19. Мельникова Е.В., О.А. Мельников, Саркисян Д.Б. Система НТИ Великобритании: современное состояние и роль в инновационном развитии страны. НТИ. Сер. 1. Орг. и метод. информ. работы. 2013. № 1. С.12-25. 20. Мельникова Е. В. Система НТИ Германии и ее роль в развитии инновационной среды. НТИ. Сер. 1. Орг. и метод. информ. работы. 2012. № 7. С. 16-26. 21.
Найменша бібліотека в Британії розмістилася у телефонній будці. Найбільші бібліотеки світу. URL:
https://shepetyuk.blogspot.com/2013/04/blog-post_6.html
22. Національна бібліотека Ірландії. URL:
https://uk.advisor.travel/poi/Nacionalna-biblioteka-Irlandiyi-10898 23. Національна бібліотека Уельсу. URL: https://uk.advisor.travel/poi/Nacionalna-biblioteka-Uelsu-12636
24. Национальная библиотека Уэльса. https://womanadvice.ru/nacionalnaya-biblioteka-uelsa 25. Национальная британская библиотека.
URL: https://tv-english.club/ru/statyi-ru/velicobritaniya-ru/natsionalynaya-britanskaya-biblioteka
/ 26. Національна бібліотека Шотландії. URL: https://hmn.wiki/uk/National_Library_of_Scotland 27. Нова стратегія Британської бібліотеки. URL: URL: http://
britishlibrary.typepad.co.uk/living-knowledge/2015/01/the-idea-of-the-library-.html
28.
Обмін досвідом з бібліотеками Великобританії. URL: https://oth.nlu.org.ua/?p=7086
29.
Оренда електронних книг у Великобританії. URL: https://starylev.com.ua/news/orenda-elektronnyh-knyg-u-velykobrytaniyi 30. Організація інформаційної діяльності у Великобританії. URL: https:
//helpiks.org/5-89143.html 31. Павловская И.И. Реф. Кн. : Унеда Т. Публичные библиотеки Японии. Информация о библиотечном деле и библиогр. За рубежом. 1971. Вып. 2. С 10-11. 32. Пам'ятки та культурна спадщина Великобританії URL: https://wiki.cuspu.edu.ua/index.php 33. Почепцов Г.Г. Інформаційна політика. Електронний уряд Великої Британії. URL:
https://westudents.com.ua/glavy/52137-74-elektronniy-uryad-veliko-britan.html
34.
Путешествие в библиотечный мир Англии. URL: https://kraevushka.livejournal.com/474013.html
35. Реформування системи публічних України: досвід Великої Британію та пілотні проекти об’єднаних територіальних громад. www.livelibrary.com.ua 36. Семь самых красивых библиотек. URL: http://metod.library.karelia.ru/files/1902.pdf 37. Стартував проєкт
з оцифровки всіх газет у Британській бібліотеці.
URL: https://www.istpravda.com.ua/short/4ed8cd9c2ecf0/ 38.
Стратегія публічних бібліотек Шотландії на 2021-2025 роки. URL: https://oth.nlu.org.ua/?p=5102
39. Фабиан Б. Библиотека и Просвещение. История библиотек. Исследования,материалы, документы. Вып. 1. СПб., 1996. С. 215. 40. Цветкова В.А. Принципы реструктуризации системы научно-технической информации : автореферат дис. ... доктора технических наук : 05.25.05 / ВИНИТИ. М., 1999. 48 с. 41. 20 незвичайних бібліотек світу. URL: https://pustunchik.ua/ua/online-school/art/nainezvychainishi-biblioteky-svitu 42.
15 найцікавіших і незвичайних бібліотек світу.
URL:
https://uk.declic13.org/5142-15-most-interesting-and-unusual-libraries-in-the-wor.html
43. 24 часа в университетской библиотеке Британии: чем заняться в тишине. URL: https://www.forbes.ru/forbeslife/350459-24-chasa-v-universitetskoy-biblioteke-britanii-chem-zanyatsya-v-tishine 44.
10 унікальних бібліотек світу, в яких завмираєш від захвату. URL: https://joy-pup.com/ua/travels-ua/unikalni-biblioteki-svitu
/ 45. Blaack A. Sceleton in the cupboard: social class and the public library in Britain through 150 years. Library history. 2000. Vol. 16. P. 10. 46. Edinburgh University Library. URL: https://yellow.place/ru/edinburgh-university-library-edinburgh-britain 47. Escolar H. Historia de las bibliotecas. Salamanca. Madrid. 1990. 3. ed. P. 409. 48. History
of the British Library. URL: https://www.bl.uk/about-us/our-story/history-of-the-british-library
49. Improving the online presence of public libraries with a new grants programme. URL:
https://britishlibrary.typepad.co.uk/living-knowledge
/ 50. Kelly T. A history of public libraries in Great Britain: 1845-1975. London, 1977. P. 3-4. 51. Lexikon des Bibliothekswesens. Hsg. v. H. Kunze u.G. Ruckl. Leipzig. 1975.Bd. 2. S.1115-1116/ 52. Miller E. That noble cabinet, A history of the British Museum. London. 1977. P.40. 53. Miller Ε. That noble cabinet: A history of the British museum. London, 1973. 54. Our Competitive Future. URL: http://www.dti.gov.uk/cii/elec/elec_com 55. Peckham Library. URL:
https://en-academic.com/dic.nsf/enwiki/205511
56. Peckham Library London by Alsop & Stormer. URL: http://www.galinsky.com/buildings/peckham/ 57. Ritchie C.S. Filling gap : would evidence-based school librarianship work in the UK? Library and Information Research. 2009. Vol. 33, № 104. P. 26–32. 58. School Libraries : A plan for improvement. Museums, Libraries & Archives Council. National Literacy Trust. URL: http://www.mla. gov.uk/~/ media/ Files/ pdf/2010/ policy/SLC_Report (дата звертання: 30.11. 2011). 59.
The idea of the Library. URL: https://britishlibrary.typepad.co.uk/living-knowledge/2015/01/the-idea-of-the-library-.html
60.
The University of Edinburgh. URL: https://www.ed.ac.uk/information-services
/library-museum-gallery Додаток А Фотографії Британської бібліотеки Додаток Б Фотографії Бодліанської бібліотеки (Оксфордський університет) Додаток В Фотографії Бібліотеки Кембриджського університету
Тип поиска:
Поиск переписанного
