Міністерство освіти і науки України Державний заклад
„Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”
Інститут фізики, математики та інформаційних технологій Кафедра документознавства та інформаційної діяльності МАЛЮК ЛЕВ ВОЛОДИМИРОВИЧ БІБЛІОТЕКИ США: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ (НА ПРИКЛАДІ НАЙБІЛЬШИХ ПУБЛІЧНИХ ТА АКАДЕМІЧНИХ БІБЛІОТЕК) Бакалаврська робота за спеціальністю 029
„Інформаційна, бібліотечна та архівна справа”
Особистий підпис – Науковий керівник –кандидат педагогічних наук, доцент І.М. Крохмаль Завідувач кафедри –завідувач кафедри ДІД, кандидат педагогічних наук, доцент І.М. Крохмаль Миргород – 2023 ЗМІСТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………......3 ВСТУП………………………………………………………………………….4 РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН БІБЛІОТЕК США…….6 З історії бібліотек США………………………………………………....6 Види бібліотечних закладів……………………………………………...15 Сьогодення публічних та академічних бібліотек США………………17 Найбільші публічні бібліотеки…………………………………………...23 Бібліотека Конгресу США…………………………………….....24 Нью-Йоркська публічна бібліотека………………………………30 Бостонська публічна бібліотека………………………………….32 Академічні бібліотеки США……………………………………………34 Бібліотека Гарвардського університету…………………………36 Бібліотека Єльського університету………………………………38 Бібліотека Іллінойського університету………………………….40 Бібліотека Каліфорнійського університету……………………...42 Бібліотека Перрі-Кастаньєди Техаського університету……….43 Висновки до розділу 1…………………………………………………………44 РОЗДІЛ 2.
ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ АМЕРИКАНСЬКИХ БІБЛІОТЕК
ТА ЗАКОНОДАВЧЕ ВРЕГУЛЮВАННЯЇХДІЯЛЬНОСТІ ………………………………..46 2.1. Сучасний етап автоматизації бібліотек США…………………………..46 2.2. Цифрові технології Бібліотеки Конгресу та проєкти з оцифрування бібліотечних фондів США…………………………………………………… 52 2.3. Інформатизація університетських бібліотек…………………………….56 2.4. Законодавче врегулювання нормативно-правової бази бібліотек…………………………………………………………………...64 Висновки до розділу 2…………………………………………………………67 ВИСНОВКИ……………………………………………………………………69Список використаної літератури……………………………………………71 ДОДАТКИ………………………………………………………………………79 ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АБІС -- Автоматизовані бібліотечні інформаційні системи БД – База даних ЕДД – Електронна доставка документів МБА – Міжбібліотечний абонемент НІТ – Нові інформаційні технології ЦБ – Цифрова бібліотека ALA – Американська бібліотечна асоціація NDLP – Проєкт Національної цифрової бібліотеки OCLC – Online Computer Library Center – Автоматизований бібліотечний центр США ВСТУП В одній із
бібліотек округу Санта Клари на стіні металевими літерами виведено красиву цитату. Це слова відомого аргентинського прозаїка, поета й публіциста Хорхе Луїса Борхеса: „Я завжди уявляв, що рай буде чимось на зразок бібліотеки” [10]
. Дослідники відзначають, що під час економічних криз минулого (наприклад, за часів Великої депресії) бібліотеки в США не тільки не постраждали, а, навпаки, стали користуватися великою популярністю. Справа в тому, що в Америці вони спочатку працюють не тільки на видачу книг, але й як громадські центри, де будь-яка людина може безкоштовно отримати деякі послуги й навіть придбати різні корисні навички. З цієї причини американські бібліотеки продовжують процвітати, незважаючи на зменшення інтересу до книг та читання в усьому світі [27]. Актуальність роботи. Вивчення досвіду зарубіжних бібліотек дає можливість простежити етапи їх розвитку, проаналізувати проблеми та сучасні виклики під час їх становлення. Мета: спроба осмислення найбільш загальних особливостей формування та розвитку публічних та академічних бібліотек США. Об’єктом дослідження є найбільші публічні та академічні бібліотеки США. Предметом вивчення є етапи формування, закономірності розвитку публічних та академічних бібліотек як важливої складової частини культурної спадщини США, їх роль у формуванні національного інформаційного простору та розвитку людської цивілізації. Завдання: Проаналізувати окремі аспекти становлення та розвитку американських
бібліотек. Охарактеризувати основні етапи та напрями автоматизації бібліотечної діяльності в
США. Розглянути інформаційні ресурси та послуги бібліотек. Методологія дослідження базується на сукупності загальнонаукових методів аналізу та синтезу, узагальнення та систематизації. Методологічна основа дослідження – принципи історизму, об’єктивності та системності. Дослідження здійснено із використанням таких методів: логічного – використано під час дослідження аналітичних матеріалів, поглядів вчених на окремі питання, які є предметом дослідження (розділ 1, підрозділ 1.1.;1.3.; розділ 2, підрозділ 2.1.; 2.3); описовий метод, орієнтований на інтерпретацію подій, явищ, фактів дійсності (розділ 1, підрозділ 1.1.; 1.2.; 1.4; 1.5.; розділ 2, підрозділ 2.2.; 2.4). Результати бакалаврської роботи можуть бути використані при вивченні таких навчальних дисциплін:
„Бібліотекознавство та історія бібліотечної справи”,
„Інформаційні бібліотечні системи та технології бібліотечної діяльності”,
„Інноваційна діяльність бібліотек, архівів та інформаційних установ”
та ін. Апробація роботи відбулася на конференціх
„Глобалізація наукових знань: міжнародна співпраця та інтеграція галузей наук”:
матеріали I Міжнародної студентської наукової конференції, м. Полтава, 4 червня, 2021 р. Молодіжна наукова ліга. Вінниця: Європейська наукова платформа, 2021 200 с. та конференції
„Science of XXI century: development, main theories and achievements”:
collection of scientific papers with Proceedings of the II International Scientific and Theoretical Conference (Vol. 2), June 24, 2022. Helsinki, Republic of Finland: European Scientific Platform. Структура роботи: робота складається зі вступу, 2-х розділів, висновків, списку літератури, що складає 73 джерела, додатків. РОЗДІЛ 1 ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН БІБЛІОТЕК США З історії бібліотек США Теоретичні передумови дослідження були закладені в низці наукових публікацій вітчизняних та зарубіжних фахівців. Питанням історії, функціонування й розвитку бібліотек зарубіжжя присвячено роботи Л. Дем’янюк, Є. Іванової, О. Олійник, Л. Філіпової, В. Пашкової, Н. Каліберди, Т. Ярошенко, Т. Гранчак та ін. Іноземний досвід описано у роботах Т. Лесьняк, А. Жабіна, О. Воскобойнікової-Гузеєвої. Сучасний зарубіжний досвід інтернет-представництва в інформаційно-комунікаційному просторі на прикладі Бібліотеки Конгресу США узагальнено в дослідженні Г. Балахової. Проблеми інформаційно-бібліотечної роботи в США описали О. Башун, Е. Сукіасян, Л. Філіпова, Д. Бігл, Р. Ханс, М. Оукліф, К. Сабраманіам та ін. Серед основних публікацій, у яких розглядаються особливості інформаційно-бібліотечної роботи в США, слід назвати праці О. Олійник, Т. Еременко та ін. Своєрідно розвивалася бібліотечна справа в Сполучених Штатах Америки. Молода країна, яка не мала такої довгої історії, як Європа, йшла власним шляхом розвитку. Відсутність вікових традицій, успадкованих від похмурого періоду середньовіччя, бурхливий розвиток буржуазно-демократичних перетворень – усе це зумовило специфіку американської бібліотечної справи [46]. У XVII столітті бібліотечна справа на цій території являла собою запозичення досвіду, накопиченого країнами Європи й завезеного в Новий світ іммігрантами – недавніми жителями європейських країн. Перші кроки в розвитку американських бібліотек мали багато спільного з європейськими (особливо англійськими): тут також домінували бібліотеки приватних осіб, існували нечисленні бібліотеки навчальних закладів. Майже півстоліття бібліотека Гарвардського коледжу була єдиною в своєму роді, але до кінця століття в країні стали активно відкриватися нові коледжі й при них створювалися бібліотеки. Наприкінці століття була створена мережа церковно-парафіяльних бібліотек. Створення цих бібліотек пов'язане з ім'ям англійського священика Томаса Брея, який приїхав в Новий світ в якості місіонера. Ця бібліотека швидко поповнювалася в основному за рахунок дарів і скоро завдяки своєму багатому фонду стала відігравати значну роль в бібліотечній справі країни [22]. Першим, хто розробив план створення бібліотеки нового типу й здійснив цей задум на практиці, був Бенджамін Франклін (1706 – 1790). Це був відомий американський вчений, економіст, публіцист, видатний діяч національно-визвольного руху, один з авторів
„Декларації незалежності США”
(1776) і американської Конституції [46]. На початку 1730-х рр Бенджамін Франклін разом зі своїми товаришами заснував у Філадельфії клуб саморозвитку, перетворений у 1731 р. у Філадельфійське бібліотечное суспільство. За цим прикладом у Північнй Америці почали створюватися бібліотеки при гуртках для читання, що передують розвитку справжніх громадських бібліотек [12]. В автобіографії Б. Франклін згадував, що в ті часи ні в Пенсільванії, ні в одній з колоній на південь від Бостона не було ще хороших книгарень. У Нью-Йорку та Філадельфії
„друкарі й книготорговці були швидше паперовими торговцями — вони продавали папір і письмове приладдя, календарі, балади й у великій кількості загальновживані підручники. Любителі читання повинні були виписувати книги з Англії” [51, с. 39—40]
. Поширення бібліотек на території США почалося в період війни за незалежність і особливо після прийняття Декларації незалежності (1776). Декларація незалежності проголосила відповідальність суспільства за освіту громадян [22]. У цілому в XVII – початку XVIII століття бібліотечна справа північноамериканських колоній відставала від бібліотечної справи Європи. Це було викликано абсолютно об'єктивними причинами, так як європейські бібліотеки (європейська культура, європейське книговидання) почали своє існування задовго до перших поселень на американському континенті. Тим разючіші були зміни, що відбулися в бібліотечній справі цієї країни в XVIII – XIX століттях; зміни, які вивели США в число світових бібліотечних лідерів. У кінці XVIII століття в північноамериканських колоніях прискорився розвиток капіталізму, що вимагало більш широкого залучення населення до знань, книги й читання. Бібліотеки приватних осіб, церковно-парафіяльні бібліотеки, нечисленні бібліотеки коледжів вже не відповідали збільшеним потребам суспільства. Необхідність отримання освіти, принаймні частині дорослого населення, викликала до життя новий тип бібліотеки [46]. Ідея передплатної бібліотеки Франкліна набула поширення, і незабаром у багатьох американських містах стали створюватися подібні бібліотеки. Ось як пише про це сам Франклін:
„Наш приклад скоро наслідували в інших містах та інших провінціях. ... Читання увійшло в моду, і наші люди через брак громадських розваг, які могли б відвернути їх від читання, усе більше тягнулися до книг, так що через кілька років чужинці вже відзначали, що люди в нас більш освічені й знаючі, ніж особи того ж звання в інших країнах” [Там само]
. Передплатну бібліотеку Франкліна прийнято вважати прямою попередницею сучасної американської публічної бібліотеки. Хоча передплатні бібліотеки, на відміну від публічних, були призначені в першу чергу для передплатників, вони стали перехідною сходинкою до бібліотек громадських, призначених для будь-якого бажаючого. Перехід цей був намічений вже в статуті Б. Франкліна, де було записано:
„Бібліотекарю дозволяється безкоштовно давати для читання на місці книги кожній особі, яка прийшла особисто у приміщення бібліотеки; але на сторону книга може бути видана тільки особам, що є членами-передплатниками” [46]
. Одночасно з передплатними бібліотеками у XVIII столітті в Америці створювалися й так звані абонементні бібліотеки, які ми сьогодні віднесли б до розряду платних бібліотек. Читачі вносили певну (зазвичай погодинну) плату за право користування книгами. Це були переважно комерційні підприємства, які зазвичай відкривалися при книжкових магазинах, друкарнях, універсальних магазинах. Їх фонди, як правило, складали сучасна белетристика й бестселери того часу – тобто література, що користувалася підвищеним попитом. Першою з відомих нам абонементних бібліотек була бібліотека Джона Мейна в Бостоні (1765). Бібліотека ця процвітала, і Мейн навіть випустив друкований каталог своєї бібліотеки [Там само]. Джефферсон зіграв важливу роль у становленні американської буржуазної демократії, у розвитку прогресивних тенденцій в американській просвіті, культурі, науці. Ідейні позиції Джефферсона знайшли відображення в його суспільно-політичній діяльності: він був одним з авторів
„Декларації незалежності”
; пропонував Конгресу США провести націоналізацію земель і скасувати рабство, вітав Французьку буржуазну революцію, виступав затятим противником реакційних законопроєктів. Протягом життя Джефферсон займав високі політичні пости: був губернатором штату Вірджинія, держсекретарем США, віце-президентом, третім президентом Сполучених Штатів [Там само]. До вступу на пост президента Т. Джефферсон вів громадську діяльність. У штаті Вірджинія, крім усього іншого, курирував університет. При Джефферсоні в університеті була створена бібліотечна комісія. Багато уваги він приділяв комплектуванню бібліотеки. За його участю були встановлені дві штатні посади бібліотекарів, один з яких закуповував книги в Європі. За участі Джефферсона була організована підписка на іноземну періодику. Більшу частину своєї особистої бібліотеки (6800 прим.) він передав у дар університету [46]. Джефферсон був ініціатором розробки
„Білля про поширення знань”,
у якому втілилася ідея загальної обов'язкової безкоштовної світської освіти. Джефферсон намагався переконати владу свого штату створити систему публічних бібліотек. Він вважав, що існуючі пришкільні бібліотеки повинні обслуговувати не тільки учнів школи, але й в усіх проживаючих у зоні їх обслуговування – це теж прообраз сучасної загальнодоступної бібліотеки. Однак ідеї
„Білля про поширення знань”
не були повністю реалізовані за життя Джефферсона. Навіть закон про відкриття шкіл був прийнятий в США тільки в 1796 р. [Там само]. Таким чином, американські просвітителі акцентували свою увагу на практичному розвитку принципу загальнодоступності бібліотечної книги. Однак до кінця XVIII століття жодна американська бібліотека не була публічною в тому сенсі, що вона безкоштовно обслуговувала всіх жителів громади й існувала на громадські кошти. Навіть громадські бібліотеки приймали в число своїх читачів лише тих, хто хотів і міг оплатити це право. Бібліотека служила в цей період еліті – вченому, освіченій і заможній людині, якій книги потрібні були для роботи, наукових або побічних занять [Там само]. На початку ХІХ ст. практично в усіх освоєних районах Америки почали створюватися різні види публічних бібліотек, діяльність яких була спрямована на те, щоб зробити книги й інші матеріали доступнішими для читачів, тобто можна відзначити започаткування та розвиток такої бібліотечної функції як інформування [36]. В останній чверті XIX ст. три фактори значно вплинули на інтенсивний розвиток бібліотек, зокрема публічних. По-перше, 1876 р. була створена Американська бібліотечна асоціація (АБА). Вона забезпечила бібліотекарів конче необхідною організаційною структурою. По-друге, публікація вже класичної
„Доповіді про публічні бібліотеки в Америці”
(1876) і заснування того самого року стали своєрідною відповіддю на проблему дефіциту професійної літератури. Нарешті, третім фактором, що вплинув на розвиток публічних бібліотек, стала масова філантропія найбільшого добродійника в історії американських бібліотек Ендрю Карнегі. Окрім Карнегі, на бібліотеки звернули свою увагу й інші меценати, чиї імена й донині зафіксовані на численних бібліотечних будівлях. Тобто характерними ознаками публічних американських книгозбірень стали їхня доступність та відкритість для читачів, набуття статусу професійних, благодійна фінансова підтримка [36]. У період з 1850 по 1875 рр. у США було відкрито 2240 публічних бібліотек, причому з відкритих в 1875 р. бібліотек лише 18 були створені на громадські кошти. Процес формування й розвитку публічних бібліотек по всій країні виявився швидким і успішним в силу того, що величезні кошти були вкладені в цю справу численними меценатами. Лідером за розмахом меценатства став американець шотландського походження Ендрю Карнегі (Andrew Carnegie) (1835-1919), власник великих сталеливарних заводів [13]. Інтенсивний процес створення публічних бібліотек сприяв формуванню в США професійного бібліотечного співтовариства. У 1876 р. у Філадельфії з ініціативи директора бібліотеки Колумбійського університету в Нью-Йорку Мелвіла Дьюї (Melvil Dewey) (1851-1931) було утворено професійне об'єднання бібліотекарів — Американська бібліотечна асоціація (American Library Association, ALA). Асоціація почала видавати професійний Бібліотечний журнал Library Journal. У 1887 р. з ініціативи М. Дьюї при Колумбійському університеті була відкрита професійна Бібліотечна школа, причому особливу увагу він приділяв залученню в бібліотечну професію жінок [Там само]. У XIX ст. склалося принципово нове уявлення про університет, який став розглядатися не тільки як місце передачі знань, а й як установа, де ці знання з'являються. У ці роки особливо активно поповнюються фонди багатьох вже сформованих університетських бібліотек. Бібліотеки Кембриджського і Оксфордського університетів в Англії, Гарвардського (заснований в 1636 р) і Колумбійського (заснований в 1754 р) в Америці стають у XIX ст. одними з найбільших наукових бібліотек світу [13]. Тим часом протягом XIX ст. йшов процес формування ще однієї національної бібліотеки, яка стала з часом однією з найбільших як за обсягом фондів, так і за масштабами діяльності бібліотекою світу, — Бібліотеки Конгресу [Там само]. На початку 1920-х рр. бібліотека стала центральним бюро каталогізації для трьох тисяч американських бібліотек. Розширилися й масштаби бібліотечного обслуговування — фонди бібліотеки стали надаватися широкому колу користувачів через міжбібліотечний абонемент. Особливу увагу було приділено формуванню штату висококваліфікованого персоналу бібліотеки [Там само]. У перші десятиліття XX ст. Бібліотека Конгресу стала найбільшою бібліотекою світу як за чисельністю фондів, так і за масштабами своєї діяльності [12]. У 1920 – 1930-і рр. починають активно розвиватися спеціальні бібліотеки, які зорієнтовані на певні галузі знань. У ці ж роки з'являється все більше бібліотек промислових підприємств. Найбільш інтенсивно вони формуються в США — наприклад, ще в 1909 р. в Нью-Йорку була заснована Асоціація спеціальних бібліотек (Special Libraries Association) [13]. Після Другої світової війни спостерігається посилення активності наукових бібліотек у пошуку шляхів кооперації. Так, у США в галузі комплектування стала реалізовуватися ініціатива, що отримала назву Його почали здійснювати в 1947 р. після того, як він був прийнятий на засіданні Асоціації наукових бібліотек (Association of Research Libraries). Цей план став першою спробою кооперації в галузі комплектування в масштабах всієї країни, ініційованої самими бібліотеками. У 1957 р. були підведені підсумки роботи за перше десятиліття. У реалізації плану на той момент брало участь 60 бібліотек, у тому числі Бібліотека Конгресу, Нью-Йоркська публічна, бібліотеки таких найбільших університетів країни, як Гарвардський, Колумбійський, Каліфорнійський, Прінстонськийтаін. [13]. У 1964 р. в США був прийнятий новий Бібліотечний закон –
„Закон про бібліотечне обслуговування та бібліотечне будівництво”.
Цей закон надає, зокрема, кожному штату фіксований мінімум коштів з федерального бюджету[Там само]. У 1974 на території США значилося 26 тис. бібліотек (без шкільних), у т. ч. 7,6 тис. центральних публічних, 5,5 тис. постійних і 500 тимчасових їх філій, 1,6 тис. бібліотек університетів і коледжів, 4,5 тис. спеціальних бібліотек [22]. Активне впровадження нових інформаційних технологій в практику роботи бібліотек починалося в 1980-і рр. з автоматизації рутинних операцій, наприклад, ведення записів на абонементі, контролю періодики, складання звітів. Поступово масштаби цієї роботи розширилися, і бібліотекар отримав оперативний доступ до інформаційних ресурсів, які відсутні у власній бібліотеці [13]. Розвиток ініціатив в галузі кооперації призвело до постановки питання про коопероване комплектування бібліотек, що і було здійснено в США, де не існує централізованої національної інформаційної системи, але почала складатися національна інформаційна система, що зв'язує велике число систем і баз даних [13]. З 1982 р. термінали впроваджуються в США не тільки в наукових бібліотеках, а й в публічних. Ця робота була націлена на надання користувачеві можливості оперативного доступу до віддалених джерел. У 1983 р. американський журнал
„Wilson Library Bulletin”
оголосив у грудневому номері про те, що протягом 1984 р. Філадельфійська бібліотечна система буде повністю автоматизована. Хоча ця публікація була розрахована на подолання скептицизму й недовіри читачів, уже через кілька років автоматизація бібліотечно-бібліографічних процесів стала нормою як в США, так і в інших промислово розвинених країнах світу [Там само].
З 1994 року в США була розвернена дослідницька програма Digital Libraries Initiative (DLI) по електронних бібліотеках. З 1995 року діє проєкт створення електронних бібліотек для країн „Великої сімки” – Bibliotheka Universalis
[20]. Окремою сторінкою еволюції бібліотечних установ США є функціонування мобільних бібліотек, що в своєму розвитку пройшли шлях від книжкових екіпажів (1905 р.) до сучасних інфобусів. Так, на початку XXI століття розвивається нова модель, як-то інфобус – комп’ютеризований автобус з доступом до Інтернету та до баз даних бібліотечної системи Публічної бібліотеки округу Шелбі (м. Мемфіс, штат Теннессі, США, 1999 р.), що спеціалізувався на обслуговуванні іншомовних мешканців Мемфісу [38]. У цьому контексті доцільно ще згадати наступне покоління букмобілів, що представлено в США цифровим букмобілем ( ). Такий бібліобус був створений на базі high-tech-трактора-трейлера, оснащений широкосмуговим доступом до Інтернету, комп’ютерами, звуковими системами, що дозволяло завантажувати та читати електронні книги, аудіокниги, музику та відео, проводити інтерактивні навчальні заходи у різних містах США [38]. Загалом, кожна з бібліотек країни пройшла окремий шлях щодо впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Зауважимо, що ідея інформатизації бібліотечної справи належить ще Мелвілу Дьюї, який запатентував серед іншого розташування книг у книгосховищі, каталогізацію, нумерацію видань, яка б полегшувала пошук тощо, перший подав ідею відкритості бібліотек на довгий час, що стало початком розробки оцифрованої бібліотеки – незалежної від місця та часу [42]. Види бібліотечних закладів Бібліотечна система Сполучених Штатів має свою специфіку, обумовлену особливостями організації бібліотечного обслуговування в цій країні. У США існує кілька видів бібліотечних закладів: Навчальні бібліотеки, що функціонують при школах. Науково-навчальні бібліотеки коледжів, університетів. Спеціальні бібліотечні заклади відомств та урядових структур. Публічні бібліотеки [37]. Шкільні бібліотеки являють собою медіацентри, а бібліотекарі, що працюють в них, виконують не тільки бібліотечні функції, а й педагогічні, активно беручи участь в освітньому процесі [Там само]. У бібліотеках проводять чимало всіляких заходів для школярів і підлітків, намагаючись прищепити їм з раннього віку любов до читання. І в принципі бібліотека – відмінне місце, де учні старшого віку можуть провести час з друзями після школи [7]. Науково-навчальні бібліотеки коледжів, університетів. До наукових бібліотек належать Національна медична бібліотека, Національна сільськогосподарська бібліотека. Більшість наукових бібліотек належить великим університетам. Більше чотирьох тисяч науково-навчальних бібліотек працює при американських коледжах і вишах. Як і шкільні бібліотеки, ці установи є високотехнологічними медіаструктурами, що забезпечують студентам доступ до мережевих ресурсів та електронних баз даних [37]. Спеціальні бібліотеки закладів відомств та урядових структур. Спеціальні бібліотеки займають найбільш привілейоване становище серед усіх інших типів бібліотечних установ, оскільки вони мають статус урядових, відомчих або галузевих. Найбільш відомі з них Бібліотека Конгресу, Президентські бібліотеки, Бібліотека Державного департаменту та інші [Там само]. Президентські бібліотеки функціонують в якості сховища документів, пов'язаних з життям і діяльністю американських президентів, тому бібліотеками в строгому сенсі слова вони не є. Усі існуючі президентські бібліотеки (а їх налічується тринадцять) об'єднуються в єдину систему, якою керує Національне управління архівів і документації. Президентські бібліотеки розташовуються в тих штатах, які є місцями народження глав держави. Розвиток і підтримка таких бібліотек здійснюється за рахунок пожертвувань приватних осіб [Там само]. Публічні бібліотеки США є загальнодоступними та об'єднуються у великі мережі. Головна особливість публічних бібліотек – високий рівень автоматизації процесів обслуговування. Так, бібліотечні зали обладнуються автоматичними системами замовлення, видачі та прийому літератури, також діє каса платної книговидачі. Робота з базами даних здійснюється через точки доступу до електронного каталогу, які розташовуються в читальних залах бібліотек. Крім книговидачі та надання довідково-інформаційних послуг, бібліотеки також організовують широкий спектр культурно-дозвіллєвих та розважальних заходів. При публічних бібліотеках діють секції та клуби різного спрямовання [37]. …у США немає якоїсь системи державних бібліотек – вони організовуються на місцевому рівні. Якщо місто, штат, або округ захоче у себе бібліотеку і виділить на це гроші (або знайде приватних пожертвувачів), тоді буде там бібліотека. А інакше – ні. Це один із наслідків федерального устрою та місцевого самоврядування [7]. Коло завдань, які вирішує бібліотека штату (аналог нашої регіональної бібліотеки), досить широкий. Крім бібліотечного обслуговування, вона виконує функцію архівного Державного сховища, а також патентного і генеалогічного депозитарію [37]. 1.3.Сьогодення публічних та академічних бібліотек США
У США, незважаючи на розвиток Інтернету, бібліотеки продовжують користуватися великою популярністю у населення. А все тому, що там бібліотеки крокують
у ногу з часом [10]. …важливу роль тут відіграють встановлені в бібліотеках комп'ютери: для найбідніших американців, у яких вдома немає інтернету або комп'ютера (а, може, і самого будинку теж немає!), бібліотеки – можливість вийти в мережу, знайти якусь інформацію, або провести якісь онлайн-операції (наприклад, можна подати на допомогу по безробіттю) [7].
По-перше, у публічних бібліотеках США приємно просто знаходитися в них. І зовні американські бібліотеки виглядають дійсно дуже привабливо. У будівель красиві великі вікна, широкі розсувні двері, сонячні панелі на дахах. Навколо акуратні зелені газони з лавочками, пішохідні доріжки, зручні авто- і велопарковки
[10].
Всередині американських бібліотек світло, затишно й просторо. Комфортну температуру повітря підтримують сучасні системи клімат-контролю. Невеликі повітряні отвори знаходяться прямо в підлозі. Звідти залежно від погоди, „дують” або теплі, або прохолодні струмені повітря. Приміщення встелені м'яким ковроліном, навколо багато крісел, диванчиків, різноманітних пуфів [Тамсамо]. У бібліотеці також передбачені зони для роботи за письмовим столом. Це або невеликі „острівці” між книжковими стелажами або спеціальні звукоізольовані кімнати
[Там само].
По-друге, у США вхід в публічні бібліотеки вільний для всіх бажаючих. Щоб користуватися послугами американських публічних бібліотек, реєструватися в них не обов'язково. Бібліотечні картки (і, відповідно, реєстрація) тут необхідні тільки для того, щоб брати книги (журнали, компакт-диски) додому [Там само]. До речі, реєстрація в цих бібліотеках безкоштовна. Досить повідомити працівникові реєстраційної стійки ваші ім'я, прізвище, дату народження, контактну інформацію та адресу. Він введе ці дані в базу й через пару хвилин вручить вам невелику пластикову картку зі штрих-кодом. З цього моменту ви можете вільно брати тутешні книги додому в необмеженій кількості (хоч по сто штук за один раз!). І тримати їх у себе протягом трьох тижнів
[Там само].
Якщо ви не збираєтеся брати книги додому, то сюди можна приходити просто, щоб відпочити, погортати газети або журнали, попрацювати за комп'ютером або скористатися безкоштовним Інтернетом. А якщо візьмете з собою ноутбук, то можете зайняти зручне крісло або диван і хоч цілий день дивитися бібліотечні компакт-диски з фільмами, слухати музику або аудіокниги. До речі, остання послуга іноді приваблює сюди бездомних. Якщо вони не порушують правил і поводяться тихо, то на них ніхто не звертає уваги [10]. По-третє, процеси пошуку, видачі та прийому книг автоматизовані. В американських бібліотеках давно відмовилися від ведення паперових формулярів і картотек. Щоб відшукати необхідну книгу, досить підійти до найближчого пошуковому комп'ютера (вони встановлені практично у кожного книжкового стелажа) і набрати назву книги на клавіатурі [Там само]. Щоб взяти книгу додому, необхідний інший пристрій. Це електронний бібліотекар. До кожної книги прикріплений спеціальний магнітний чип з інформацією про назву, автора, рік видання і т.д. Ці електронні пристрої зчитують інформацію з чипів і записують книги на баланс читачів (на персональні бібліотечні
аккаунти в Інтернеті) [Там само]. Усе,
що від вас вимагається, - це показати пристрою вашу бібліотечну картку зі штрих-кодом. Для цих цілей збоку знаходиться невеликий інфрачервоний сканер. Потім необхідно покласти вибрані книги на спеціальну підставку біля основи. (Книги можна класти по одній, а можна відразу кілька.) У цю ж мить на екрані пристрою з'явиться список обраної вами літератури. Підтвердивши цей список натисненням на відповідну кнопку, можете сміливо перекладати книги в сумку й нести їх додому. Щоб раптом ви не забули, які книжки взяли, електронний бібліотекар може надрукувати вам „чек” з повним переліком або відправити цю інформацію електронною поштою [Там само]. Ще простіше налагоджений процес повернення книг. Автоматичні приймачі книжок знаходяться на іззовні будівель. Необхідно підійти й не поспішаючи, по одній, просунути книги в спеціальне віконце з рухомою конвеєрною стрічкою. Там теж знаходяться зчитувальні пристрої. За секунди вони ідентифікують кожну з книг і спишуть їх з вашого балансу. Якщо бажаєте, автомат знову видасть вам „чек”. Поруч знаходяться отвори для пожертвувань до фонду бібліотеки. Якщо хочете, можна покласти туди якусь книгу [10]. По-четверте, у бібліотеках впроваджені каси самообслуговування. У публічних бібліотеках США читачі самі користуються принтерами та сканерами й самостійно сплачують за ці послуги. Техніка підключена до спеціальних автоматів. Досить вибрати на моніторі пристрою необхідну послугу. Це може бути друк документа, сканування, оплата штрафу за прострочену книгу і т.д. Платити потрібно тут же. У автомата є монето- і купюроприймачі, а також POS-термінал для прийому банківських платіжних карток [Там само]. По-п'яте, при публічних бібліотеках функціонує безліч безкоштовних секцій і клубів за ітересами. До послуг дорослих – літературні клуби, класи з вивчення англійської мови, уроки комп'ютерної грамотності, а також заняття зумбою, йогою, медитацією, уроки малювання і в'язання. Для дітей – публічні читання нових книг, шахові турніри, лялькові вистави, різні майстер-класи, а також музичні та танцювальні заняття. Є навіть дні безкоштовного ремонту велосипедів
[Там само]. Сучасні бібліотеки давно вирішили питання свого призначення. В останні десятиліття американські публічні бібліотеки стали повноцінними рекреаційними просторами, місцями для зустрічей і сімейного дозвілля. Деякі бібліотеки і зовсім набули статус громадських центрів місцевої громади. В Європі зміни не настільки помітні, але в цілому тенденції схожі [53]. Наявність спеціалізованих фондових матеріалів (зокрема, у молодіжному середовищі США, дуже популярні комікси й настільні ігри) обумовлює появу нетрадиційних для публічних бібліотек послуг, виділення більш тривалих годин роботи для молодіжних зон (лофт). У якості ключових аспектів успішної діяльності таких спеціалізованих бібліотечних структур можна виділити залучення підлітків до співпраці; забезпечення обстановки, що заохочує їх емоційний, соціальний та інтелектуальний розвиток; створення бібліотечного простору, що відображає суспільство, у якому живуть підлітки; формування й розвиток бібліотечних ресурсів, що підтримують освітні потреби й дозвілля тінейджерів; складання правил користування, що дозволяють молодим користувачам відчувати себе і в безпеці; надання комфортних і адекватних потребам молоді меблів і технологій [19]. У публічних бібліотеках США інтерес до маркетингу посилився в останні 5 – 6 років – доводиться постійно доводити їх потрібність і важливість. Бібліотеки ініціюють замовні платні дослідження реального й потенційного ринку своїх реальних і потенційних послуг, сприймаючи це як інвестиції в перспективу. Головний акцент сьогоднішнього дня –клієнтоорієнтованість, тому основна мета бібліотечного маркетингу – гарне обслуговування користувачів. Послуги, що пропонуються бібліотекою, повинні бути гнучкими та адаптованими. Безпосереднє знайомство з практичним досвідом роботи різних американських бібліотек дозволило прийти до однозначного висновку про те, що бібліотеки в США є значущою частиною національної культури й освіти, важливою складовою інфраструктури життя місцевої спільноти, активно затребувані молодіжною користувальницькою аудиторією (при чому популярність американських бібліотек зростає!). Соціологічні дослідженняня останніх років, що проводяться на замовлення ALA (американської Бібліотечної асоціації (American Library Association, ALA), показують, що велике число дорослого населення США вважає бібліотеки найнеобхіднішими з установ, що утримуються на кошти платників податків. Як наслідок, для всіх громадян очевидний факт, що абсолютно всі бібліотеки (включаючи вузівські) – загальнодоступні й безоплатні. Ще однією особливістю американської моделі бібліотечного обслуговуванняня можна назвати його універсальну орієнтацію на різні користувальниціькі групи (за віковими, соціальними, мовними, етнічними та іншими ознаками). При обслуговуванні молоді в американських бібліотеках головним вважається надання молодим користувачам необхідних їм технологічних ресурсів, а фонд і бібліотечне середовище взаємодоповнюють один одного [19]. У своїй діяльності сучасні публічні бібліотеки США активно впроваджують інформаційно-комунікаційні технології, надають допомогу у формуванні цифрової грамотності користувачів. Бібліотеки зосереджені на поєднанні інтернету та на традиційних документальних архівах, що збільшує попит на бібліотечні послуги. Така тенденція нині досить затребувана. Як зазначалося, діяльність сучасних публічних бібліотек США будують на впровадженні інформаційно-комунікаційних, цифрових технологій та формуванні цифрової грамотності користувачів. Важливим є перетворення інформації у цифровий формат. Мова йде про використання е-книг, перевагами яких є можливість повнотекстового пошуку та швидкість доступу до нових видань [73]. Публічні бібліотеки, що існують на місцеві, федеральні податки та податки окремого штату, зобов’язані задовольняти потреби своєї спільноти, і робити це доводиться в умовах зростаючих нових викликів. Свою діяльність сучасні публічні бібліотеки США будують на впровадженні інформаційно-комунікаційних, цифрових технологій, на розширенні послуг та новітніх сервісів для громадян [38]. Університетські бібліотеки також змінилися, ставши повноцінними високотехнологічними центрами навчання, просторами для роботи й відпочинку студентів і викладачів вишів. Питання про мету відвідування сучасних вузівських бібліотек, таким чином, відпадає сам собою. Багато бібліотек, тим часом, стали експериментальними просторами, справжніми витворами дизайнерського мистецтва [53]. Академічні бібліотеки США активно вирішують проблеми автоматизації бібліотечних процесів та впровадження нових інформаційних технологій в свою діяльність. Сьогодні це сучасні установи, що відцифровують власні бібліотечні архіви, створюють і розширюють віртуальні середовища з електронним каталогом, БД і значною кількістю електронних колекцій та доступом до ресурсів мережі Інтернет. Формують фонди та організовують до них доступ шляхом придбання електронних видань та передплати [38]. У 2009 р. Асоціація американських університетів, Асоціація дослідних бібліотек, Коаліція мережевої інформації, Національна асоціація державних університетів та ленд-грант коледжів (США) за результатами проведеної дискусії опублікували спільний меморандум – заклик до членів академічної спільноти підвищувати роль університетів у питаннях розповсюдження результатів наукових досліджень. Пункти стратегії, рекомендованої університетам, зокрема, передбачають
„за можливості, використовувати та вдосконалювати наявну інфраструктуру розповсюдження [результатів наукової праці] (таку, як сховища даних установ)”,
„ініціювати перегляд наявних відносин видавництв і бібліотек з метою підвищення рівня їх співробітництва. Робити інвестиції у співробітництво видавництв і бібліотек” [70]
. Найбільші публічні бібліотеки Сьогодні в США понад 9 тис. публічних бібліотек (16 тис. – разом із філіями), що по всій країні пропонують вільний доступ до книг, комп’ютерів, інтернету, освітніх заходів тощо [38]. 1.4.1. Бібліотека Конгресу США
Бібліотека Конгресу з’явилася завдяки президенту Джону Адамсу, який у 1800 р. переніс столицю до Вашингтона, впорядкував роботу Конгресу й прийняв рішення зібрати в одному приміщенні книги, необхідні для діяльності парламентаріїв
[23].
Якщо спочатку Національна Бібліотека США працювала тільки для конгресменів, готуючи документи для їх доповідей, то вже в 50-х роках XIX століття в неї допускалися судові представники, керівники відомств і міністерств, а також провідні науковці
й навіть журналісти [Там само]. На створення першого фонду виділили велику суму (на ті часи): 5 тисяч доларів. На ці кошти закупили понад 700 книг, які були призначені для членів Конгресу. Вони й дали назву бібліотеці. Бібліотека проіснувала 15 років і її зруйнували під час війни. Тоді спалили дочиста всі цінні видання. Після закінчення війни колишній президент Томас Джефферсон продав свою колекцію за 24 тисячі доларів. Так і почалося відродження легенди. На честь нього, до речі, і назвали головну будівлю. Але не минуло багато часу, як у 1851 р. пожежа знищила більшу частину книг, тому її знову довелося відновлювати [40]. Ще в XIX столітті урядом був прийнятий закон про те, що будь-яка книга, видана на території США, повинна передаватися до фонду Бібліотеки Конгресу хоча б в одному екземплярі. Щодня бібліотека поповнюється приблизно на 15 тисяч одиниць, у тому числі й переданих [Там само]. Бібліотека Конгресу США є поліфункціональною, вона виконує всі функції національної бібліотеки США і має спеціальне завдання обслуговування Конгресу США, що й визначає універсальний зміст її діяльності. На першому місці вона декларує завдання слугувати діяльності Конгресу як вищого законодавчого органу: у Бібліотеці діє Дослідницька служба Конгресу (Congressional Research Servise), у складі якої функціонують 19 відділів, зокрема економічний відділ, відділи правничий та політики, довкілля та
природних ресурсів, закордонних справ і національної оборони тощо, тому там служать фахівці багатьох галузей знання, які працюють
винятково на Конгрес. Специфіка цієї роботи визначає, за свідченням співробітників Бібліотеки, міжнародний характер її ресурсів [43].
До складу бібліотеки входить міжнародний інститут, який координує мережа закордонних представництв і збирає науково-дослідні матеріали. У складі знаходяться такі підрозділи: юридична та публічна бібліотеки; центр Національної бібліографії; бюро авторських прав; служба для сліпих і людей з обмеженими можливостями; центр книги. Найголовніші завдання виконують дослідна й урядова служби, які займаються обслуговуванням запитів сенаторів, судових органів та виконавчих служб. Щоб потрапити на роботу в одну з цих структур, необхідно прекрасно володіти іноземними мовами й бути великим фахівцем у своїй галузі [23]. Важлива роль відводиться бюро авторських прав, де громадянин будь-якої країни може отримати юридичне підтвердження, що це його
праця [Там само]. Сьогодні бібліотека Конгресу США є серед лідерів з надання користувачам актуальних ресурсів, де велику увагу приділяють довідковому та інформаційному обслуговуванню віддалених користувачів через Інтернет, консультуванню з питань використання сучасних технологій та пошуку інформації, експертизі якості та достовірності електронних документів, представлених у мережі [38].
Сьогодні бібліотека складається з трьох великих будівель, з'єднаних підземними галереями. Найстаріша будівля була спеціально побудована для бібліотеки у 1897 р. (дві інші – у 40-х і 80-х рр. ХХ століття). Стара частина бібліотеки має статус історичної пам'ятки й захоплює монументальною пишністю архітектури, масштабами просторих читальних залів, багатством декору та оздоблення інтер'єрів. Депозитарій знаходиться окремо, у сільській місцевості штату Вірджинія
[9]. У бібліотеці є 18 читальних залів, вони здатні вмістити близько 1500 відвідувачів на день. Щорічно цей заклад відвідують близько 17 мільйонів читачів [40].
Загальний обсяг фондів Бібліотеки нараховує понад 158 млн. одиниць збереження, у тому числі: понад 35 млн книг та інших друкованих матеріалів 470 мовами; більше 68 млн. рукописів; найбільша у Північній Америці колекція рідкісних видань, у тому числі Біблія Гутенберга; більше 1 млн. публікацій Федерального уряду США; 1 млн. випусків газет за останні три століття; 33 тис. томів газетних підшивок; 500 тис. котушок мікрофільмів; понад 6 тис. назв коміксів; найбільша у світі колекція законодавчих матеріалів; фільми; 5,3 млн мап, у т. ч. мапа 1507 р., на якій вперше використовується назва „Америка”; нотні видання; 2,9 млн звукозаписів; колекція музичних інструментів, у т. ч. скрипка Страдіварі „Беттс” [9]
. Крім книг, тут зберігаються 5 мільйонів карт (це найбільша колекція карт у світі), більше 3,4 мільйона записів і більше 13,5 мільйонів фотографій. Ну і, комікси, куди ж США без них. Тут їх більше 100 тисяч – це найбільша колекція в країні і, мабуть, у світі [40]. Бібліотека різко збільшила придбання книг та інших матеріалів, які були створені за межами Сполучених Штатів і представлені сотнями мов. Водночас, розробила нові ефективні способи доступу до своєї системи знання, особливо у світлі підвищеної уваги до актуальних глобальних питань з боку Конгресу [43].
Зараз потрапити в БК може кожен, пропускна система діє тільки на єдиному для всіх будівель загальному вході. Потім пересуватися по комплексу, сполученого підземним переходом, можна безперешкодно
[23]. Розвиток інформаційних послуг провідними бібліотеками світу перебуває у постійно зростаючому русі. Ці сучасні культурні заклади мають основним своїм завданням інформаційний сервіс, тобто інформування усіх, хто користується бібліотекою, – як відвідує персонально, так і в онлайн-режимі та іншими засобами, – різноманітними достовірними та об’єктивними джерелами знання, на які можна покластися й використати для інтелектуальної та творчої праці, для всебічного розвитку демократичного суспільства, для прийняття рішень та синтезування нових ідей. Таку стратегію оголосила Бібліотека Конгресу США, плануючи свою діяльність на 2016–2020 рр. [61]. Оголошуючи нову стратегію на 2016– 2020 рр., Бібліотека Конгресу відзначила, що вона затвердила свою керівну роль у рамках системи бібліотек по всій країні й досягла значних успіхів у створенні інформаційного ресурсу та цифрових колекцій національної пам’яті [Там само]. У було наголошено, що у ХХІ ст. нові технології відкрили еру взаємозв’язку, яка характеризується можливостями миттєвого обміну інформацією на глобальній основі [43]. Основним завданням оголошено мобільну увагу до нових технологій,
що характеризують еру глобального та швидкісного обміну інформацією і взаємозв’язку світу посередництвом мережевих користувачів,
їхнє впровадження у діяльність бібліотеки на глобальній основі, розвиток організації швидкого доступу до знань не лише вчених, а й представників усіх гілок влади й усього суспільства [43]. Фонди і послуги бібліотеки мають бути доступними для мережевих користувачів, кількість яких швидко зростає по всій країні й по всьому світу. Особлива увага приділяється організації взаємозв’язку та співробітництва між користувачами у питаннях прийняття рішень та задоволення потреб суспільства. Щоб ефективно обмінюватися знаннями й задовольнити зростаючий попит на співпрацю, вирішальне значення має доступ до інформації в режимі реального часу: відразу, легко і в усьому світі. Розвиваючи свої стратегії, Бібліотека Конгресу США знову відіграє передову роль у розвитку фундаментальної ролі бібліотек і бібліотечних ресурсів у сучасному глобальному інформаційному суспільстві [Там само]. Сьогодні бібліотека Конгресу США є серед лідерів з надання користувачам актуальних ресурсів, де велику увагу приділяють довідковому та інформаційному обслуговуванню віддалених користувачів через Інтернет, консультуванню з питань використання сучасних технологій та пошуку інформації, експертизі якості та достовірності електронних документів, представлених у мережі [38]. Практично усі види бібліографічного пошуку можна здійснити на Webсайтах найбільших бібліотек світу, електронні ресурси яких давно представлені в Інтернет: Бібліотеки Конгресу в США, Британської бібліотеки у Великобританії й інших національних бібліотеках світу [15]. Найбільш розробленим бібліотечним сервером визнаний сервер національної бібліотеки США – Бібліотеки Конгресу США (Library of Congress - http://www. loc.gov), на якому маються різноманітні засоби доступу до бібліотечної інформації: починаючи від електронних каталогів, закінчуючи різноманітними послугами бібліотеки. Так, споконвічно користувач може звернутися до онлайнового каталогу бібліотеки й далі продовжити пошук за великим списком посилань на бібліотечні ресурси американських бібліотек (усього близько 370); довідатися про можливості доступу до інших електронних ресурсів цієї світової колекції. Підготовлено спеціальну WWW-сторінку – Послуги для дослідників (Services for Researchers - http://www. loc.gov/rr) [2]. Бібліотека Конгресу є головним депозитарієм, оскільки в обов'язковому порядку отримує примірник кожного видання, що випускається в країні, а також складає зведений каталог усіх видань. Вийшовши за рамки галузевої, бібліотека стала обслуговувати всі категорії читачів. Відмінною особливістю цієї бібліотеки є тісний зв'язок її діяльності з державно-правовим апаратом. Це проявляється в тому, що вся законодавча інформація, правові видання готуються тут [37]. Бібліотека веде повномасштабну роботу зі створення корпоративних мереж. Так, нею створена БД за допомогою якої забезпечується доступ до юридичної інформації [Там само]. Ефективний доступ до цифрових матеріалів обов’язково передбачає інтеграцію цифрових ресурсів з традиційними бібліотечними каталогами. Користувач повинен мати можливість отримати інформацію як про оригінальний документ, так і про наявну його цифрову копію. Важливо також, щоб цифрові ресурси були детально описані й користувач міг отримати всю інформацію про документ, незалежно від того, у якій формі він представлений. Доступ до національних цифрових бібліотечних ресурсів має бути реалізований для різного рівня користувачів – від школярів до науковців. Виникають також проблеми з описом давніх ресурсів з точки зору формату лексики: мовою давнього оригіналу або сучасною орфографією. Одним із гострих завдань є також необхідність подання цифрових об’єктів у різних форматах та збереження доступу до них для майбутніх поколінь [41]. Основним завданням оголошено мобільну увагу до нових технологій,
що характеризують еру глобального та швидкісного обміну інформацією та взаємозв’язку світу
через мережевих користувачів, до їхнього впровадження у діяльність бібліотеки на глобальній основі, до розвитку організації швидкого доступу до знань не лише вчених, але й представників усіх гілок влади, освіти та загалом усього суспільства [Там само]. Фонди і послуги бібліотеки мають бути доступними для швидко зростаючого числа мережевих користувачів по всій країні й по всьому світу, особлива увага надається організації взаємозв’язку та співробітництва між користувачами в питаннях прийняття рішень та потреб суспільства. Ці знання повинні мати можливість подорожувати численними системами й джерелами. Для того, щоб ефективно обмінюватися знаннями й задовольнити зростаючий попит на співпрацю, вирішальне значення має доступ до інформації в режимі реального часу: відразу, легко й в усьому світі. Розвиваючи свої стратегії, Бібліотека Конгресу США знову займає чільне місце в розвитку фундаментальної ролі бібліотек і бібліотечних ресурсів у сучасному глобальному інформаційному суспільстві [Там само]. 1.4.2.
Нью-Йоркська публічна бібліотека Нью-Йоркська публічна бібліотека (англ. New York Public Library) — американська книгозбірня, у якій зберігається одна з найкращих колекцій книг у світі (друга в США та четверта у світі). Бібліотеку відкрито 1895 року. Нью-Йоркська публічна бібліотека
( NYPL), що налічує майже 53 мільйони одиниць зберігання і 92 місця розташування, є другою за величиною публічною бібліотекою в Сполучених Штатах (після Бібліотеки Конгресу) і третьою за величиною в світі. Це приватна, недержавна, незалежно керована, некомерційна корпорація, що працює як з приватним, так і з державним фінансуванням. Бібліотека має філії в районах Манхеттена, Бронкса і Стейтен-Айленда, а також філії академічних і професійних бібліотек в столичному районі штату Нью-Йорк [64]. Публічна бібліотека Нью-Йорка – це не просто велике книгосховище. Там живуть і інженерні дива, і цінності цілої нації, і найдобріші ініціативи. Це одна з найбільших світових бібліотек і місце, яке потрібно обов'язково відвідати, якщо ви людина, яка любить і хоче читати [40]. Публічна бібліотека – не державна структура. Вона виникла як приватна ініціатива мецената й колишнього губернатора Нью-Йорка Семюела Тілдена. На створення й утримання безкоштовної загальнодоступної бібліотеки в Нью-Йорку він заповів майже $2,5 млн. власних накопичень (справа була в 1886 році, сума на ті часи просто космічна) [Там само]. Тоді на все місто вже працювало аж дві: довідкова бібліотека Астора й бібліотека Ленокса, користуватися якою могли лише вчені. Жодна з них не підходила під параметри, задані Тілденом. У його розумінні бібліотека повинна була надавати книги всім бажаючим, мати величезний асортимент і задовольняти потреби усіх верств суспільства. Коли обидві бібліотеки стали здаватися, зважаючи на фінансові труднощі, розпорядник спадщини Тілдена запропонував їм змінити формат. У 1985 році на базі двох бібліотек була створена одна мережа мрії – The New York Public Library, Astor, Lenox and Tilden Foundations [Там само]. З 1901 року бібліотека тільки розширювалася. До неї приєдналося кілька регіональних філій, а меценати почали жертвувати великі гроші на закупівлю книг. Але чим більше ставала мережа, тим менш зручною вона була для пересічних читачів – доводилося переміщатися з корпусу в корпус у пошуках потрібного видання. Тоді було вирішено звести єдину головну будівлю Публічної бібліотеки, а всі попередні виділити під сховища або філії. Проєкт був масштабним – будівлю вирішено було будувати в самому центрі міста, на пагорбі П'ятої авеню. Так і сама будова на той момент була найбільшою спорудою з мармуру в усій країні. Будівництво зайняло 9 років і коштувало понад $9 млн., 7 поверхів з 8 займало книгосховище, а на верхньому розташовувався величезний читальний зал. Висота стель у ньому становила майже 16 метрів. У новій будівлі були встановлені 120 км книжкових полиць, які обслуговували цілий штат працівників і сортувальна машина – замовлену книгу можна було отримати всього після 6 – 8 хвилин очікування. Справжня революція для тих часів [40]. У 2010 році Публічна бібліотека Нью-Йорка провела масштабну заміну обладнання. Техніка найсучасніша. Одна машина по сортуванню в складському приміщенні бібліотеки на Лонг-Айленді займає територію в 2/3 футбольного поля і сортує 125 книг у хвилину. За температурою й вологістю в приміщеннях теж стежать високотехнологічні машини, що дозволяє зберігати в ідеальному стані навіть особливо тендітні стародавні манускрипти. У будівлі бібліотеки зберігається безліч цінностей – екземпляр Біблії з перших друкарських верстатів Йоганна Гуттенберга. Кожен відвідувач може оглянути їх в спеціальному приміщенні. Крім безпосередньо книг, на вас чекає дивовижної краси й розмаху будівля й ціла низка соціальних і культурних проєктів [Там само]. 1.4.3. Бостонська публічна бібліотека Бостонська публічна бібліотека має цікаву історію заснування, яка почалася ще в далекому 1826 році. Саме в цей час професор Гарвардського університету Джордж Тікнор підняв питання про створення громадської бібліотеки [40]. Одна з найбільших і найстаріших бібліотек США, вона почала свою роботу
в 1848 році. Бостонська Публічна бібліотека
й сьогодні збирає у своїх стінах сотні читачів. У сховищах бібліотеки зібрано понад 24 млн. примірників книг і журналів, за цим показником вона посідає 14 місце по всьому світу. Це була перша громадська установа США, яку фінансували виключно приватні особи, хоча на цей момент гроші на утримання виплачує держава. Публічна бібліотека Бостона є абсолютно безкоштовною для своїх відвідувачів і читачів [Там само]. Будівля Бостонської Публічної бібліотеки є однією з найяскравіших прикладів архітектури неоренесансу в США. Олександр Ваттемар, за національністю він був французом, затіяв великий міжнародний проєкт культурного обміну, і, відвідавши Бостон, вніс пропозицію – об'єднати всі приватні бібліотеки міста. Така ідея сподобалася багатьом, і вже в 1843 році на прохання Ваттемара уряд Франції в обмін на невелику картографічну колекцію відправив у Бостон першу партію книг. Найбільш цінними екземплярами, що зберігаються в Бостонській Публічній бібліотеці, є оригінальні нотні записи Моцарта і Прокоф'єва, а так само повна особиста бібліотека другого президента США Джона Адамса [40]. Бібліотека пропонує різноманітні цифрові послуги та колекції. Інтернет-каталог також доступний для мобільних пристроїв, дозволяє користувачам переглядати та розміщувати матеріали, включаючи книги, аудіокниги, DVD та компакт-диски. Користувачі також можуть завантажувати електронні книги, електронні аудіокниги, музику та відео через веб-сайт BPL OverDrive та перевіряти журнали Zinio для комп’ютера, планшета чи смартфона. Власники карток для бібліотек та власники електронних карток можуть також транслювати фільми, телевізійні шоу, музику та аудіокниги через потокову програму Hoopla. Багато колекцій Бостонської публічної бібліотеки доступні для громадськості в Інтернеті, включаючи рідкісні книги та рукописи, колекцію рукописів проти рабства, історичні дитячі книги, бібліотеку Джона Адамса, історичні карти з Картового центру Нормана Б. Левенталя, історичні зображення, відбитки та фотографії, звукові архіви та німі фільми. Багато оцифрованих робіт бібліотеки можна знайти на сторінці Бостонської публічної бібліотеки Flickr або через їх колекції про цифрову співдружність [39]. 1.5. Академічні бібліотеки США Термін (academic library) в бібліотечній науці та практиці США трактується як бібліотека, що формується як підрозділ коледжів, університетів або інших академічних інститутів, здійснює освіту вище шкільної, та призначена задовольняти інформаційні потреби переважно студентів, професорсько-викладацького складу інститутів [54]. Академічні бібліотеки бачать свою місію в підтримці розвитку обслуговуваних ними коледжів і університетів і організовують свої колекції й сервіс, орієнтуючись на їх навчальні та дослідницькі програми. Вживання слова місія характерно для будь-якого типу американської бібліотеки; під місією розуміється розподіл всіма співробітниками бібліотеки мети, загальної системи цінностей, яка допомагає у визначенні конкретних завдань і напрямів роботи [16]. Особливе місце в бібліотечній системі США посідають університетські бібліотеки [Там само]. Роль бібліотек стає менш індивідуальна, підвищується роль корпоративних ресурсів, що функціонують за принципом Унікальність бібліотек буде залежати від архівів, рідкісних видань та спеціальних колекцій. Завдання університетської бібліотеки – інформувати про ці колекції й представляти їх [45]. Бібліотеки з фондом більш ніж один мільйон примірників, що існують в університетах з сильними дослідницькими програмами, є членами Асоціації наукових бібліотек-ARL (the Association of Research Libraries), організованою в 1932 р. і об'єднуючою зараз 120 бібліотек [16]. Одинадцять тисяч професіоналів-бібліотекарів з академічних бібліотек США об'єднуються під егідою Асоціації наукових бібліотек та бібліотек коледжів-ACRL (the Association of College and Research Libraries), найбільшого підрозділу американської бібліотечної асоціації [16]. Знаменитий вислів
„Бібліотека – серце університету”
(the Library – the heart of the university) з'явилося і набуло поширення в кінці XIX ст., більше 100 років воно дуже точно визначало роль бібліотеки в університетській діяльності. У 1966 р. Алан Картер писав:
„Бібліотека – серце університету; жоден інший (інституційний) фактор всередині університету не має такого впливу на якість аспірантської та дослідницької освіти, як бібліотека” [59]
. Під час активного розвитку вищої освіти США в останній чверті XX ст. університетські бібліотеки стали одними з перших впроваджувати нові інформаційні технології, забезпечуючи просування нових сервісів і технологій, а також навчання студентів, викладачів та дослідників. Важливі досягнення цього періоду [17]: 1. Університетські бібліотеки США відкрили широкий доступ для користувачів до різноманітних електронних ресурсів як власної генерації, так і наданих комерційними інформаційними службами; а також до ресурсів Інтернету. 2. Протягом 1990-х років переважна більшість університетських бібліотек США створили багаторівневі та ретельно структуровані вебсайти, які надавали користувачам Інтернету доступ до різноманітної бібліотечної інформації. 3. У бібліотеках розвивається цілий ряд принципово нових послуг, в основі яких – використання телекомунікаційних і цифрових технологій.
Система освіти у США надає можливість здобути магістерський і докторський ступінь у галузі бібліотечної справи й інформаційних наук, навчаючись дистанційно. Уже 1999 року в довіднику найкращих університетів, що пропонували дистанційне навчання, наводилася інформація про п'ять університетів, що готують спеціалістів із бібліотекознавства та інформаційної науки. Серед них — Школа бібліотекознавства й інформаційних наук Іллінойського університету в м. Урбана-Шампейн (найкраща за рейтингом Американської бібліотечної асоціації). Вона пропонує дистанційне навчання для бібліотекарів з 1996 року
[48]. П'ятьма найбільшими академічними бібліотеками США є бібліотеки Гарвардського університету (сукупний фонд 14 190 704 екз.), Єльського університету (10 294 792 екз.), університету Іллінойсу в Урбані-Шампейн (9 302 203 екз.), університету Каліфорнії в Берклі (8 946 754 екз.) і Університету Техасу в Остіні (7 783 847 екз.) [17]. 1.5.1. Бібліотека Гарвардського університету Історія багатьох академічних бібліотек США унікальна й насичена цікавими подіями. Найстаріші університетські бібліотеки вдячно зберігають свідчення свого становлення імена людей, які зробили внесок у їх розвиток благодійними пожертвуваннями, найбільшими придбаннями, новими ідеями та ініціативами. Історія бібліотек Гарвардського університету являє собою яскравий приклад формування найбільшої академічної системи бібліотек США [17]. Структура академічних бібліотек США, що формувалася протягом століть під впливом специфічних завдань по задоволенню інформаційних потреб університетів, являє собою до теперішнього часу складну організаційну систему, що поєднує традиційне ієрархічне підпорядкування й рівноправне партнерство. Зазвичай університет обслуговує не одна, а цілий комплекс бібліотек; наприклад, у Гарвардському університеті їх більше 90 [Там само]. Початок найбільшої в світі і найстарішої в Америці системи університетських бібліотек було покладено в 1638 р, часу заснування англійської колонією в Массачусетсі коледжу, який тільки-но прийняв перших студентів коледжу, та отримав за заповітом Джона Гарварда половину його статків і особисту бібліотеку. Наступного року коледж був названий на честь свого дарувальника. Джон Гарвард, 30-річний священик і випускник Кембриджа, прибув до Америки з Англії всього за рік до своєї смерті [17]. Важливою подією в становленні бібліотеки Гарварду як зібрання наукової, дослідницької літератури стало придбання в 1818 р. кількох тисяч книг, карт і переплетених газет, присвячених Америці [Там само]. Протягом ХIХ ст. йшов процес децентралізації фондів, який заклав основи сучасної розгалуженої систем бібліотек Університету. Послідовно, в 1817, 1819 і 1826 рр. відкривалися бібліотеки юридичної, медичної та богословської шкіл [16]. У 1915 р головні наукові фонди університету були відкриті в новій будівлі – Widener Library, названій на честь Елкінза Вайднера і його батька. Незважаючи на значні розміри будівлі, через 25 років Widener Library була вже переповнена книгами. Додання кількох підземних рівнів і будівництво поруч нових будівель для бібліотеки рідкісних книг (Houghton Library) та бібліотеки, що обслуговує студентів за програмам бакалаврату (Lamont Library), розв’язали завдання розміщення фондів ще на кілька десятиліть. На початку 80-х рр. однак потреба в нових площах стала очевидною. У зв'язку з цим 1986 р. був споруджений перший модуль університетського депозитарію (Harvard Depository); за першим модулем послідувало ще чотири [17]. Зараз бібліотечна система Гарварду містить 94 бібліотеки. До неї також входять університетський архів і депозитарій. Загальний фонд становить 14 190 704 видання і є другим за величиною в США після Бібліотеки Конгресу [17]. Бібліотека Гаррі Елкінса Вайденера в Гарвардському університеті (м. Кембридж, США). Це одна з найбільших і відомих бібліотек США. Бібліотека носить ім'я бібліофіла Гаррі Елкінса Вайлдера, який загинув на і заповів свої книги альма-матер. Згодом бібліотека, побудована на гроші Уайлдерів, стала центральною в бібліотечному кампусі Гарвардського університету [53]. Зовні будівля бібліотеки Уайлдера непримітна, але внутрішній устрій бібліотеки заслуговує на увагу. Комплекс меморіальний, у ньому є кілька музейних залів, але є і нововведення — конференц-зали, простору для роботи й відпочинку, робочі місця переговорні кімнати. На першому поверсі бібліотеки є кафе й рекреаційні зони зі зниженим рівнем освітлення й диванами, щоб студенти й гості Гарварду могли підкріпитися й відпочити. Доступні, що не дивно, термінали доступу до електронних ресурсів і фондів, які, до слова, поповнюються і містять більше 3 мільйонів книг [Там само]. 1.5.2. Бібліотека Єльського університету
Єльський університет – один з найпрестижніших університетів США. Він входить до Ліги Плюща – асоціації восьми найстаріших університетів США. Вважається (і не безпідставно), що освіта в цих університетах набагато краща за освіту, яку можна отримати в будь-якому іншому навчальному закладі, не тільки в Америці, а й у світі.
Єльський університет – третій за віком університет країни, він був заснований у 1701 році. Названо його та на честь Еліу Єля (Elihu Yale), філантропа що пожертвував левову частку грошей на його заснування
[62]. Єльська університетська бібліотека (Нью-Хевен, США). Друга у світі серед університетських бібліотек. У її загальному та спеціалізованих фондах налічується 11 млн. документів, серед яких: унікальні колекції, архіви, музичні записи, карти та інші рідкісні експонати. Бібліотека пишається своїм найбільшим зібранням британського мистецтва за межами Великобританії. Єдиний комп'ютеризований каталог об'єднує більше 40 галузевих бібліотек, розташованих у різних частинах кампуса: від незвичайної за красою готичної бібліотеки Стерлінг, де зберігається близько половини єльських книжкових багатств, до сучасного корпусу колекції
книг і рукописів Бейнеке з більш ніж 800-тисячним зібранням унікальних документів [31]. Найбільша бібліотека, що входить у комплекс, — Меморіальна бібліотека Стерлінга (Sterling Memorial Library
) — містить 4 млн. праць з гуманітарних та суспільних наук.
Бібліотека Бейнеке містить близько 500 тисяч рідкісних книг і кілька мільйонів рукописів. Деякі філії бібліотеки розташовані за межами
кампуса в
Нью-Хейвені. У структуру бібліотеки Єльського університету, зокрема, входить Бібліотека Льюїс — Волпол (Lewis Walpole Library) в м.
Фармінгтон, штат
Коннектикут, з її колекціями британських рукописів, книг, предметів образотворчого мистецтва, що відносяться до XVIII століття
[62].
Величний хол бібліотеки нагадує неф якого-небудь собору, у його центрі гарно прикрашений стіл та стінопис, що нагадує вівтар. Мурал називається Альма-Матер і був створений професором Єльського університету Юджином Саваджем (Eugene Savage
) [Там само].
З обох боків головного холу стелажі, у яких колись була картотека бібліотеки. Її замінили комп'ютеризованою системою, але шкафчики зберегли для краси. Книги зберігаються в семиповерховій башті. Якщо всі полиці зайняті ними з'єднати, то їх сумарна довжина буде сто тридцять кілометрів [Там само]. Крім холу і приміщень де зберігаються книги, у бібліотеці ще є кілька читальних залів, офіси, невеличкі виставкові приміщення
[62].
Бібліотека рідкісних книг та манускриптів Бейнеке в Єльському університеті. Місто Нью-Гейвен. Рік заснування: 1960.
У
бібліотеці Бейнеке зберігається ще сто вісімдесят тисяч примірників, більшість з яких унікальні історичні книги. Дизайн будівлі було розроблено Гордоном Баншафтом (Gordon Bunshaft ). Її побудували у 1963 році. Якщо бібліотека Стерлінга вражає своїм оздобленням, то бібліотека Бейнеке вражає книжками.
Вони розміщені у гігантському кубі, від якого не можна відірвати очей. Шестиповерхова скляна башта, за якою розташовані полиці з унікальними томами, знаходиться в будівлі, виготовленій з напівпрозорих мармурових панелей.
Ці панелі захищають книги від прямого сонячного проміння, але все ж пропускають світло, вдень – знадвору, а вночі – зсередини, створюючи унікальний ефект ніжного сяйва
[Там само].
Бібліотека рідкісних книг та манускриптів Бейнеке в Єльському університеті – це найбільша будівля у світі, яка зберігає в своїх сховищах рідкісні книги та рукописи, що, безперечно, робить її однією з найкращих світу. Виняткові фонди бібліотеки можуть похвалитися таким авторами, як Редьярд Кіплінг, Д. Х. Лоуренс, І. Бродський та інші. Центральний стелаж Бейнеке має скляні стінки та м’яке освітлення для захисту робіт від прямого світла. У виставковому залі бібліотеки представлено багато рідкісних творів, серед яких один із 48 примірників Біблії Гутенберга, два примірники „Птахів Америки” Одюбона [29]
. 1.5.3. Бібліотека Іллінойського університету
Найбільше у світі університетське книгосховище належить бібліотеці Іллінойського університету в Урбані-Шампейн (штат Іллінойс, США) – 24,4 млн. найменувань. На другому місці Гарвард (Кембридж, штат Массачусетс, США) – із зібранням 16,6 млн. На третьому – бібліотека Єльського університету (Нью-Хейвен, штат Коннектикут, США): 15 млн книг
[32].
Зокрема Іллінойський університет в Урбана-Шампейн має одну з найбільших у США колекцій славістики, у тому числі українською мовою [21]. Ілліно́йський університе́т в Урба́на-Шампейн (англ. University of Illinois at Urbana-Champaign, UIUC) — найбільший з кампусів Університету Іллінойсу. Заснований у 1867 р.
Розташований у містах, що злилися — Урбана і Шампейн
в центрі штату Іллінойс. Населення — близько 42 тисяч студентів та аспірантів (багато іноземців), понад 2 тисяч професорів, з них 11 нобелівських лауреатів
[Там само]. Бібліотека, яка відкрилася разом зі школою в 1868 році, розпочала роботу з 1039 томів і повільно зростала до 1909 року, коли збільшення бібліотечних ресурсів створило університетську бібліотеку. Зрештою, тодішній президент університету Едмунд Дж. Джеймс у своїй промові перед опікунською радою в 1912 р. запропонував створити дослідницьку бібліотеку, рівну тим, що існують у великих німецьких академічних закладах. Він заявив, що
„бібліотека повинна накопичити як мінімум мільйон книг якомога швидше”,
а держава
„витратить мільйон доларів на будівництво нової будівлі для розміщення колекції”.
Сьогодні університетська бібліотечна система є однією з найбільших у країні [25]. Університетська бібліотека Університету Іллінойсу в Урбана-Шампейн – це мережа бібліотек, що має як фізичні, так і віртуальні бібліотечні простори, яка обслуговує студентів, викладачів та персонал університету, а також науковців та дослідників у всьому світі. Університетська бібліотека продовжує розвиватися, щоб задовольнити потреби Університету Іллінойсу в кампусі Урбана-Шампейн [71]. 1.5.4. Бібліотека Каліфорнійського університету Університет Каліфорнії, Берклі — вищий науковий та навчальний заклад США, заснований у 1868 р. і розташований у Берклі – передмісті Сан-Франциско, штат Каліфорнія. Це – найстаріший та найпрестижніший кампус системи Каліфорнійського університету, яка нараховує десять кампусів в околицях Сан-Франциско [26]. Бібліотека Каліфорнійського університету в Берклі, що складається з 32 складових і афілійованих бібліотек, разом узятих, є четвертою за величиною університетською бібліотекою за кількістю томів в Сполучених Штатах, поступаючись тільки бібліотекам Гарварду, Єля і
Іллінойського університету в Урбана-Шампейн.
Станом на 2006 рік бібліотечна система Берклі містить матеріали більш ніж 400 мовами і містить більше 13,5 мільйонів томів і підтримує більше 70 000 серійних назв. Бібліотеки разом займають більше 12 акрів (49 000 м2) землі й складають один з найбільших бібліотечних комплексів у світі. У 2003 році Асоціація дослідницьких бібліотек назвала його найкращою публічною та третьою університетською бібліотекою в Північній Америці на основі різних статистичних показників якості [8].
Бібліотека Гейзеля при Каліфорнійському університеті. Найоригінальніша архітектурна споруда належить бібліотеці Гейзеля при Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго (США). Вона побудована у вигляді дерева зі скла
й бетону [32].
Бібліотека Гейзеля (м. Сан Дієго) – це головна бібліотека Каліфорнійського університету. Вона побудована в сімдесяті роки минулого століття і включена в список найкрасивіших бібліотек світу
[33].
Бібліотека Гейзеля в Каліфорнійському університеті Сан-Дієго названа на честь відомого письменника Теодора Сеуса Гейзеля (Theodor Seuss Geisel) – більш відомого як доктор Сеус – і його дружини Одрі. Таким чином літературна пара була вшанована за внесок до створення бібліотеки та покращення грамотності
[29].
Восьмиповерхова, 110-футова споруда є захоплюючим прикладом бруталістичного стилю й була розроблена наприкінці 1960-х років відомим американським архітектором Вільямом Перейрою (William Pereira), орієнтованим на майбутнє
[Там само].
Сьогодні бібліотека приваблює не лише своїм зовнішнім виглядом і легендами, але й дуже оригінальним фасадом першого поверху – його прикрасила кольорова інсталяція художника-концептуаліста Джона Балдессарі під назвою „Читай, пиши, думай, мрій”, тим самим натякаючи на колосальне значення науки і освіти у наш час
[33]. 1.5.5. Бібліотека Перрі-Кастаньєди Техаського університету Бібліотека Перрі-Кастаньєди (PCL) є головною центральною бібліотекою бібліотечної системи Техаського університету в Остіні, штат Техас [5]. Бібліотечна система університетського містечка Остін налічує майже вісім мільйонів томів, що робить її п'ятою за величиною бібліотекою серед академічних установ Сполучених Штатів і одинадцятою за величиною в цілому по країні [Там само]. Довгий час стверджувалося, що бібліотека Перрі-Кастаньєди була спроєктована так, щоб при погляді зверху схожа на форму Техасу. Це офіційно спростовано університетом, який заявив: „Якщо ви правильно подивитеся на карту кампусу й використовуєте свою уяву, можна уявити собі обриси бібліотеки схожими на обриси Техасу. Офіційно вона називається і доповнює аналогічно спроектовану будівлю вищої школи бізнесу через дорогу, яка була завершена в тому ж році [Там само]. Висновки до розділу 1 На початку ХІХ ст. в Америці почали створюватися різні види публічних бібліотек, їх основна мета – документи й книги повинні бути доступними для читачів. Це започаткування та розвиток бібліотечної функції, яка покликана інформувати читачів. Публічні книгозбірні відрізнялися відкритістю та доступністю, поступово набували статусу професійних, велике значення має благодійна фінансова підтримка. Бібліотека Конгресу США – найбільша та найвідоміша в світі бібліотека, розташована у Вашингтоні. Вона зберігає різноманітні документи, серед яких рукописи, аудіозаписи, відеозаписи та ін. Ця бібліотека зберігає різноманітну літературу: шкільну, спеціальну, законодавчу, урядових організацій. Бостонська публічна бібліотека – одна з найбільших і найстаріших загальнодоступих бібліотек в США. Це перша муніципальна та громадська бібліотека, що користується фінансовою підтримкою приватних осіб. Нью-Йоркська публічна бібліотека — приватна, недержавна некомерційна американська бібліотека, що має приватне та державне фінансування. Фонд бібліотеки містить різноманітні твори мистецтва, гравюри, географічні мапи та ін. Академічні бібліотеки вбачають свою роль у розвитку обслуговуваних ними коледжів і університетів, розвиваючи свій сервіс та обслуговування, орієнтуючись на їх навчальні програми. Бібліотека Гарварду – це найстаріша академічна бібліотечна система в США. Гарвардська бібліотека має досить велику колекцію цифрового контенту. Бібліотека Єльського університету –— бібліотечний комплекс, що являє собою третю за величиною університетську бібліотеку в США. Ця бібліотека відкрила нову цифрову платформу, на якій викладено матеріали з колекції рукописів та рідкісних книг Бейнеке. Університетська бібліотека Університету Іллінойсу в Урбана-Шампейн – це мережа бібліотек, яка має фізичні та віртуальні бібліотечні простори. У цій бібліотеці обслуговуються студенти, викладачі, науковці, дослідники. Університетська бібліотека розвиває сучасні бібліотечні технології, тим самим якісно задовольняючи потреби читачів. Бібліотека вищого навчального та наукового Каліфорнійського університету в Берклі є четвертою за величиною університетською бібліотекою в Сполучених Штатах. Ця бібліотека запустила новий сайт цифрових колекцій. Платформа надає доступ до колекцій книг, рукописів, зображень тощо. Бібліотека Перрі-Кастаньєди (PCL) – головна Центральна бібліотека бібліотечної системи Техаського університету в Остіні. Бібліотечна система є п'ятою за величиною бібліотекою серед академічних установ США. Це провідна дослідницька бібліотека Техаського університету, яка містить ресурси в галузі гуманітарних, соціальних наук, освіти, бізнесу та ін. РОЗДІЛ 2
ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ АМЕРИКАНСЬКИХ БІБЛІОТЕК
ТА ЗАКОНОДАВЧЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ 2.1. Сучасний етап автоматизації бібліотек США
Окремі аспекти історії автоматизації бібліотек висвітлені в роботах американських дослідників К. Боргман, К. Лінча, Р. Хейса та ін. Для дослідження історії комп’ютеризації бібліотек особливе значення мають праці українських науковців В. Ільганаєвої, Л. Костенка, Т. Павлуші, М. Сенченка, М. Слободяника, Л. Філіпової.
Низка дослідників, серед яких яких Б. Бабічев, В. Ростовцев, Н. Шиндряєва при аналізі окремих напрямів автоматизації роботи бібліотек США зверталися до досвіду університетських бібліотек. Є. Кузьміна, Б. Логінова, В. Красильщикова присвятили свої розвідки Онлайновому комп'ютерному бібліотечному центру OCLC, організації, яка була створена зусиллями бібліотек університетів і коледжів штату Огайо. Цифрові бібліотеки США досліджувала Н. Редькіна, систему відкритого доступу в Бібліотеці Конгресу США та діяльність Американської бібліотечної асоціації розглядала С. Пушкова. Розвідки про етапи становлення Бібліотеки Конгресу США та питання американської бібліотечно-інформаційної системи належать Н. Стрішенець. Головні національні бібліотеки і архіви США, Канади та Австралії оцифрували майже всі фонди мультикультурної документальної спадщини своїх країн, – це було пріоритетним завданням, що фінансово підтримувалося урядами, професійними товариствами та благодійними організаціями [41]. За визначенням американських спеціалістів, сучасні бібліотеки суттєво змінюються за змістом, функціями, соціальним статусом [3]. Бібліотеки США почали представляти свої бібліотечні продукти й послуги в Інтернет одними з перших, близько 30 років тому. Зараз йде активний розвиток їхніх послуг за допомогою вдосконалювання користувальницького інтерфейсу бібліотечних систем, розширення багатозадачного пошуку й ін. Сучасний етап автоматизації бібліотек більшості країн Європи й безперечного лідера в цій галузі — Сполучених Штатів Америки — пов'язаний із глобальними проєктами, що виходять за межі окремих бібліотек чи їхніх об'єднань. Успішно завершивши комп'ютеризацію своїх баз даних, створивши автоматизовані бібліотечні системи, локальні мережі, зарубіжні фахівці розпочали подальше опанування інформаційного простору в найпотужнішому його вияві — Інтернеті. За допомогою мережі автоматизовані бібліотечні системи змогли розширити доступ до власних інформаційних ресурсів [36].
Автоматизація в США та Великої Британії будувалася на тривалих традиціях розподіленої каталогізації, спільного використання ресурсів, кооперації, використанні готового доступу до інфраструктури телекомунікацій. У ринкових умовах комп’ютеризацію бібліотек мотивувала необхідність підвищення ефективності та продуктивності праці. Перші спроби бібліотечної автоматизації в США та Великій Британії (1950 – 1970 рр.) були спрямовані на підвищення ефективності внутрішніх бібліотечних операцій (каталогізації, комплектування, обробки, зберігання та книговидачі тощо). Бібліотеки створювали власні системи автоматизації, прив’язані до особливостей окремої книгозбірні. Автоматизовані системи, розроблені та вперше випробувані в США та у Великій Британії, пізніше почали використовуватися в усьому світі. Інтерфейси були перекладені на багато різних мов. Наприкінці минулого століття ефективність внутрішніх бібліотечних операцій у цих країнах вже досягається завдяки забезпеченню доступу до великого обсягу інформації, що постачається зовнішніми джерелами. Це мінімізує кількість бібліографічних записів, зроблених безпосередньо у книгозбірнях. Американські бібліотеки отримують велику кількість записів вітчизняних документів із зовнішніх джерел, але вони менш успішні у придбанні каталогізованих даних закордонних матеріалів [1]. У 90-х роках минулого століття багато американських і британських бібліотек зробили свої каталогізовані дані доступними в інтерактивному режимі. Складником їхніх послуг стало надання доступу до електронних ресурсів. Конвертуючи більшу частину своїх записів у машиночитану форму та передаючи їх службам розподіленої каталогізації, американські та британські бібліотеки полегшили доступ до ресурсів поза межами бібліотеки. Вони розвивали нові форми доставки документів, інтерактивний обмін даними та інтеграцію локальних ресурсів
[Там само]. Сьогодні одне з основних завдань для бібліотек – це управління (менеджмент) цифровою бібліотікою власної генерації. З одного боку, рішення здається досить простим, з іншого надзвичайно складним, враховуючи, що технологічний момент тут не стільки складний, скільки організаційний. За підрахунками американських фахівців, тільки 20% часу йде на підготовку видань, а 80% безпосередньо на організацію, підтримку та управління цифровою бібліотекою [45]. Отже, бібліотеки США беруть активну участь участь у створенні та організації ЦБ, надаючи віддалений доступ до найцінніших матеріалів, що зберігаються в їх фондах, підвищуючи не тільки якість послуг, але й гарантії збереження найважливіших документів з бібліотек світу. Крім того, бібліотекарі замислюються про перспективи своєї діяльності в умовах, коли „все буде оцифровано”, опрацьовуючи моделі створення управління й збереження цифрових бібліотек, пропонуючи нові послуги інформаційного обслуговування із застосуванням нових технологій і форм, проєктів співпраці з бібліотеками світу [Там само]. Відтак, сучасним бібліотекам США належить провідна роль в опануванні нових інформаційно-комунікаційних технологій. Головними еволюційними тенденціями сучасного розвитку американських бібліотек вважаються міжнародна та внутрішньо американська корпоративна діяльність на базі телекомунікаційних мереж Інтернету; переведення бібліотечних фондів з традиційних паперових на електронні носії з метою економії місця для книг у фондосховищах; організацію онлайнових бібліотечних каталогів та інших пошукових засобів; становлення й підвищення кваліфікації фахівців, які можуть працювати в умовах комп’ютеризації бібліотек, а також організація навчання користувачів інтернет-грамотності [38].
У бібліотеках США використовується так зване мобільне довідково-інформаційне обслуговування (roving reference) читачів під час користування електронними каталогами та ресурсами. Оскільки використання інформаційних ресурсів Інтернету постійно збільшується, зростає й потреба в наданні допомоги безпосередньо біля автоматизованих місць. Відвідувачі бібліотеки постійно потребують порад і допомоги з боку бібліотекарів в умовах електронного середовища. Співробітники не тільки надають консультації біля комп’ютерів, а й організовують довідково-інформаційне обслуговування електронною поштою, а в деяких випадках надають довідки в режимі реального часу в Інтернеті
[4]. Практично всі університетські бібліотеки США на сьогоднішній день мають добре розроблені, з багаторівневою структурою, постійно підтримувані сайти. Завдяки багатому змістовному наповненню, регулярному оновленню, продуманій структурі й зручній навігації, бібліотечні вебсайти по праву вважаються авторитетними й надійними джерелами інформації [11]. Бази даних, як правило, купуються університетськими бібліотеками й коштують дорого. Часто бібліотеки об'єднуються в консорціуми, щоб знизити витрати на придбання доступу до комерційних баз даних. Для сторонніх користувачів, які не належать до академічного співтовариства певного університету або коледжу, доступ до комерційних баз даних закритий [11]. Яскравою ілюстрацією того, наскільки широко сучасні університетські бібліотеки США використовують у своїй діяльності бази даних, є колекція електронних ресурсів бібліотек Гарвардського університету. Зараз університет забезпечує доступ до більш ніж 200 різних онлайнових ресурсів і приблизно до 700 електронних журналів [Там само]. Поряд з комерційними базами даних у низці інформаційних ресурсів університетських бібліотек успішно завойовують собі місце електронні журнали. Проблеми, з якими стикаються бібліотеки, що відкривають для своїх користувачів доступ до електронних журналів, - це забезпечення доступу до видань минулих років, питання архівування, політика визначення вартості електронного журналу, проблеми ліцензування [Там само].
Комп’ютерні технології забезпечили відкритий доступ усім американцям до цифрової культури, де провідна роль належить публічним бібліотекам країни. Сучасні бібліотеки США, зокрема, публічні та академічні, вважаються ключовим елементом у цифровій інфраструктурі цієї країни, яка включає доступ в Інтернет, цифрові книги, аудіозаписи, зображення, бази даних, електронні довідково-інформаційні служби, а також професійних бібліотекарів, які підтримують ці ресурси й допомагають користувачам орієнтуватися в цифровому світі. Усі публічні бібліотеки країни надають доступ в Інтернет, а більшість із них є єдиним провайдером безкоштовного доступу до мережевих ресурсів у місцевих громадах. Це стало можливим завдяки фінансовій підтримці з боку меценатів, держави, а також сприяння місцевих громад
[49].
Таким чином, користувачів бібліотек США вже не цікавить, чи є у фондах бібліотек той чи інший документ, для них важливо, чи відкриють для них бібліотеки доступ до потрібної інформації. У який спосіб це буде зроблено (через традиційну книгу у фонді, з онлайнової повнотекстової бази даних, через оперативну електронну доставку документа, доступ до „вільного” Інтернету), стає для користувачів питанням не істотним. Набагато важливіше для них швидкість і зручність в отриманні інформації
[4].
Тож досвід американських бібліотек демонструє позитивні тенденції у напрямі адаптації бібліотечної діяльності до викликів цифрового суспільства. Не тільки від фінансування, але й від професійного потенціалу бібліотечних працівників залежить майбутнє бібліотек. Як зазначила у 2019 р. колишній президент ALA Лойда Гарсія-Фебо, бібліотечні фахівці повинні бути на передньому краї розвитку суспільства, щоб підтримувати спільноти, оскільки цифрові технології перетворюють наш світ
[49]. На сьогоднішній момент бібліотечна мережа США продовжує розвиватися, впроваджуючи в практику бібліотечного обслуговування нові технології та цифрові ресурси [37]. Накопичений бібліотеками в останні роки досвід в галузі оцифровування виявив деякі проблемні моменти, зокрема, такі як: - Занадто велике витрачання грошових коштів на локальні цифрові проєкти, коли кожною бібліотекою купується дороге обладнання. - Багато цифрових колекцій створювалися без серйозних зобов'язань щодо їх подальшої підтримки та розвитку; ряд цифрових проєктів робився без добре розробленого стратегічного плану. - У зв'язку зі стрімким розвитком комп'ютерних технологій необхідно пристосовувати вже наявні колекції до програмних розробок завтрашнього дня для забезпечення надійності матеріальних носіїв цифрової інформації, збереження записаних на них даних і гарантії їх багаторічного використання. -Забезпечення інтелектуального доступу до цифрових бібліотек коштує дорожче, ніж сам процес оцифровування матеріалів. - Інформаційні потреби сучасних користувачів вимагають від бібліотек оцифровування джерел, захищених авторським правом і відповідно знаходити шляхи для вирішення численних питань, пов'язаних з дотриманням цього права. Проте багато бібліотек оцифровують архівні матеріали й старовинні видання, які не знаходяться під дією закону Цей закон, на жаль, обмежує оцифровування багатьох колекцій, які є високо затребуваними для наукових досліджень і цілей освіти. Ускладнення, пов'язані, наприклад, з авторським правом на фільми та звукозаписи, призводять до того, що такі документи найменш доступні в цифрових колекціях. - Обсяг роботи з підготовки матеріалів для оцифровування дуже великий. Він включає підготовку документа як фізичного об'єкта, його дослідження та опис. Перспективи вирішення багатьох проблем бібліотечні професіонали США бачать у створенні консорціумів для реалізації цифрових проєктів або в дорученні робіт з оцифровування компаніям-вендорам [17]. 2.2. Цифрові технології Бібліотеки Конгресу та проєкти з оцифрування бібліотечних фондів США Питання достовірності та адекватності інформації в період високих технологій вирішується різними засобами, у тому числі з допомогою цифрових технологій, які забезпечують ідентичне передання інформації першоджерела візуальними засобами з допомогою електронних технологій [41]. Найбільшою електронною бібліотекою на сьогоднішній день є Всесвітня цифрова бібліотека. Її урочисте відкриття відбулося 21 квітня 2009 р. Засновником цього глобального проєкту стала Бібліотека Конгресу США. Учасниками міжнародного проєкту є національні книгосховища й архіви різних країн [50]. Основним цифровим проєктом Бібліотеки Конгресу США, який розпочався в 1995 р.,
є Програма Національної цифрової бібліотеки (National Digital Library Program, NDLP) [65]. Реалізація програми розпочалася з оцифрування окремих колекцій в межах формування інформаційного ресурсу
( )
як Національної цифрової бібліотеки (NDL) [56]. Оцифрування колекцій передбачало переведення в цифровий формат не лише друкованих матеріалів, але й бібліотечних документів іншого формату: рукописів, карт, аудіо- та відеоматеріалів тощо
(documents, pictorial images, maps, sound recordings, and motion pictures) [41]. Реалізація програми NDL входить до стратегічних напрямів розвитку й самої Бібліотеки Конгресу. У ході реалізації цифрового проєкту, спеціалістами Бібліотеки Конгресу було зазначено, що оцифрування складних національних бібліотечних фондів є нетривіальним складним завданням, яке значно відрізняється від створення цифрових бізнес-архівів. Хоча проєкт NDL розробив уніфіковані підходи до оцифрування матеріалів, але
переведення у цифровий формат кожної колекції створило особливі обставини, пов’язані з фізичним станом оригіналів, погодженням планів з роботами із збереження та описування колекцій [41]. Проєкт NDLP після неодноразової апробації різних підходів надання доступу до цифрових ресурсів зупинився на колекційному принципі формування контенту в межах інформаційного ресурсу
до якого були конвертовані всі записи, створені в процесі виконання різних пілотних цифрових ініціатив [60]. Сьогодні є масштабним ресурсом оцифрованих американських історичних матеріалів. Складається з понад 9 цифрових об’єктів, які документують історію й культуру США. Американська пам’ять організована в понад 100 тематичних колекцій на основі їхніх оригінального формату, теми або фондоутворювача. Цифрові колекції містять матеріали різного формату (рукописи, гравюри, фотографії, плакати, карти, звукозаписи, кінофільми, книги, брошури і ноти). Тематично колекції згруповані за такими основними категоріями: Advertising (Реклама), African American History (Афро-американська історія), Architecture, Landscape (Архітектура, пейзаж), Cities, Towns (Міста, селища), Culture, Folklife (Культура, народознавство), Environment, Conservation (Збереження довкілля), Government, Law (Уряд, закон), Immigration, American Expansion (Імміграція, американська експансія), Literature (Література), Maps (Карти), Native American History (Індіанська історія), Performing Arts, Music (Театр, музика), Presidents (Президенти), Religion (Релігія), Sports, Recreation (Спорт, здоров’я), Technology, Industry (Технології, промисловість), War, Military (Війна, військові), Women's History (Жіноча історія) [56]. Проєкти з оцифрування видань розвивають за фінансової підтримки як державних, так і приватних партнерів та у співпраці з інститутами, фондами й компаніями, які роблять різноманітний внесок, що надає можливість відкритого доступу у багатомовному форматі до численних найцінніших та цікавих документів як американської історії й культури, так і до матеріалів, що представляють культури різних країн світу. Особливістю бібліотеки є зручний і вільний доступ до ресурсів завдяки її мультимовності: бібліотека працює на семи мовах (англійська, французька тощо), але віртуальні експонати в ній представлені сорока мовами світу. Абсолютну більшість становлять оцифровані рукописні та друковані книги, журнали, архівні документи, фотографії, аудіозаписи, кінохроніки тощо. Наприклад, вже досить давно у Сполучених Штатах користуються попитом електронні фахові бібліотечні видання, такі як:
„Children and Libraries”,
„Library Resources & Technical Services”,
„Library Technology Reports”,
„Reference & User Services Quarterly” та багато інших [55]
. Інший проєкт, важливий для цифрового майбутнього Бібліотеки Конгресу, — розвиток центру консервації фондів її аудіовізуальних матеріалів. Велика увага приділяється впровадженню новітніх технологій обслуговування читачів (насамперед довідково-бібліографічного), а саме: організація цілодобового обслуговування, надання друкованих або відсканованих документів. При цьому бібліотека зберігатиме значну кількість фондів у їхній традиційній формі, а отже, й устаткування, за допомогою якого можна користуватися документом (зчитувальні апарати, проєктори та ін.), й оцифровані документи різних періодів розвитку електронно-обчислювальної техніки (у фондах Бібліотеки Конгресу тільки записи на магнітних стрічках зберігаються більше ніж у 100 форматах) [47].
Щодо інших майбутніх тенденцій цифровізації американських бібліотек, то в них вже розробляються проєкти впровадження технологій штучного інтелекту (далі ШІ) у діяльність бібліотек, які мають адаптувати свою роботу відповідно до нових технологій. Такі проєкти вже використовуються, переважно в академічних бібліотеках. Наприклад, у Массачусетському технологічному інституті ведеться робота зі створення технічної інфраструктури, щоб бібліотечні колекції могли користуватися алгоритмами машинного навчання й читалися за допомогою інструментів ШІ. Інші нові розробки включають використання ботів в академічних бібліотеках, наприклад, у бібліотеці Університету Оклахоми чат-бот допомагає студентам із питаннями щодо пошуку у предметних базах даних. Хоча, безумовно, фахівці занепокоєні, чи не призведе така технологія до того, що бібліотекарів-людей замінять їх технологічні аналоги
[72]. Привертає увагу проєкт,
для реалізації якого об'єдналися 13 університетів США та Канади. Його мета — організувати якісне й сучасне навчання в галузі бібліотечно-інформаційних наук. Вебсайт цього проєкту пропонує низку документів, які не лише допоможуть студентам обрати курс для дистанційного навчання, яким вони зацікавилися, а й будуть корисними українським викладачам бібліотечно-інформаційних дисциплін, перед якими стоїть завдання покращання бібліотечно-інформаційної освіти
[48]. Перспективами подальших досліджень є вивчення світового досвіду підвищення ефективності ресурсного потенціалу бібліотек у цифровому комунікаційному просторі, визначення кращих моделей організації обслуговування користувачів в умовах розвитку цифрової економіки і суспільства знань. 2.3. Інформатизація університетських бібліотек Упродовж усієї історії існування бібліотеки США практично безупинно підтримували інноваційний процес, під впливом різних факторів паралельно відбувалося формування й становлення різних типів бібліотек, серед яких особливе місце посідають бібліотеки університетів і коледжів [38]. Академічні бібліотеки лідирують серед інших типів бібліотек США, представлених публічними, шкільними, спеціальними та урядовими бібліотеками, як у плані багатства зібраних в них колекцій, так і в плані найбільш різноманітних форм сучасного інформаційного сервісу. Саме академічні бібліотеки найчастіше виступають ініціаторами проєктів в галузі використання сучасних інформаційних технологій і апробують нові продукти й види послуг [17]. Академічні бібліотеки США почали комплектувати фонди електронними виданнями ще наприкінці 1990-х років [58]. Статистика останніх років показує стійке зростання кількості електронних колекцій [69]. Для університетських бібліотек оцифровування є способом відкриття для студентів джерел, які в інакше не були б для них доступні. Серед таких матеріалів – спеціальні колекції наукових інститутів, включають рідкісні книги, рукописи, фотографії, музичні записи, графічні матеріали, фільми. Часто такі джерела вимагають особливих умов зберігання, і доступ до них вкрай обмежений. Цифрові колекції подібних матеріалів створюють для викладачів нечувані доти можливості включення в процес навчання унікальних історичних документів [17]. Розвиток такого пріоритетного напряму інформатизації університетських бібліотек США як опанування Інтернет-технологій спирається на високу якість телекомунікаційної інфраструктури в державі та високий ступінь комп’ютеризації американського суспільства [28]. Результатом цього є створення в бібліотеках практично всіх регіонів сприятливих умов для віддаленого доступу до електронних ресурсів та розповсюдження бібліотеками вишів власних продуктів та послуг серед віддалених користувачів, у першу чергу, викладачів і студентів ВНЗ [28].
Поняття „бібліотечний фонд” трансформується в більш конструктивне й відповідне сучасній місії бібліотеки поняття інформаційних ресурсів. Про таку трансформацію свідчить досвід університетських бібліотек США, які є визнаними лідерами в галузі впровадження інформаційних технологій. Значну увагу вони приділяють розвитку інформаційного потенціалу та забезпеченню інформаційних потреб користувача. Наприклад, у бібліотеці Каліфорнійського університету створено віртуальну наукову бібліотеку, яка містить систематизовані анотовані посилання на 14 тис. ресурсів. Із 22 млн. примірників фонду бібліотеки Іллінойського університету Урбана-Шампайн – 10 млн друковані, інші – електронні. Стандарт навчання в університетах штату Північної Кароліни передбачає наявність у кожного студента ноутбука й можливість доступу в Інтернет з будь-якого приміщення на території університету
[4]. Головний вектор перетворювань діяльності бібліотек ВНЗ знаходиться в площині використання електронних ресурсів. Проєкти по створенню цифрових електронних бібліотек, електронних резервних колекцій (E-Reserve), удосконаленню власних віртуальних представництв в Інтернеті – бібліотечних Webсайтів, придбання проблемно-орієнтованих комерційних БД, розширення сервісних послуг, урізноманітнення корпоративних проєктів університетських бібліотек, впровадження нового рівня професійних комунікацій, виступаючи стратегічною лінією розвитку, підтверджують тенденцію сучасного етапу бібліотек ВНЗ США – орієнтацію на обслуговування користувачів повними текстами в режимі віддаленого доступу. Така діяльність бібліотечної спільноти США, яка супроводжується швидкими темпами освоєння нею передових інформаційних технологій, привела до підвищення престижу бібліотек, до широкого визнання їх суспільної ролі як центрів інформації [28]. Американські університетські бібліотеки містять одну загальну рису – доступ до каталогів можливий тільки при використанні протоколу Telnet, користування яким вимагає реєстрації й введення пароля. Однак багато бібліотек прагнуть дати паралельно й Web-послуги, користування якими, як відомо, вільне. Одержавши доступ до каталогів, користувач може шукати книги, статті й інші видання по традиційних параметрах: назві, автору, ключовим словам, галузі знання і т.п. Майже всі американські каталоги уніфіковані, так що в них необхідна назву можна знайти і по одній із двох систем бібліотечних кодів: цифровій чи алфавітно-цифровій. Як правило, зареєстровані користувачі університетських бібліотек можуть перевірити наявність книг у сховищі, забронювати їх, замовити літературу по міжбібліотечному абонементі і т.д. У складі бібліотечного сервісу американських бібліотек маються такі засоби, як: інформація про нові надходження, електронна пошта, зворотний зв'язок і т.д. Слід зазначити, що результати запитів звичайно являють собою гіпертекстові посилання, що забезпечує можливість гнучкої видачі знайденої інформації [2]. Бібліотека Корнельського університету – один з ініціаторів у створенні та управлінні цифровими ресурсами, має спеціалістів з планування, створення, організації, архівування та підтримки цифрових колекцій. В університеті відзначають той факт, що змінилася філософія подання інформації та вже здійнено, американці частіше стали звертатися, у першу чергу, до мережевих ресурсів. У зв'язку із цим було визначено три пріоритетні напрями в галузі розвитку цифрових бібліотек: 1) оцифровка видань, 2) надання цифрових колекцій, 3) електронні публікації (у рамках співпраці з 33 видавництвами світу бібліотека взяла на себе роботу переведення в електронний формат видань з математики та статистики, що виставляються частково для безкоштовного доступу) [45]. Перспективи розвитку бібліотек, за словами Ойі Й. Рігер, тимчасового заступника директора університетської бібліотеки, керівника підроздіу
„Цифрова бібліотека та інформаційні технології”,
що відповідає за планування, впровадження та технічну підтримку бібліотечних ініціатив в галузі цифрових технологій, включаючи створення й управління цифровими колекціями та програмами електронних публікацій, у тому, що бібліотеки матимуть велике значення в управлінні електронними колекціями, хоча це буде не видно користувачам [45]. Роль бібліотек стає менш індивідуальна, підвищується роль корпоративних ресурсів, що функціонують за принципом Унікальність бібліотек буде залежати від архівів, рідкісних видань та спеціальних колекцій. Завдання університетської бібліотеки – інформувати про ці колекції й представляти їх [Там само]. Використання бібліотеками розвинутого інформаційного ринку продуктів (АБІС, комерційних електронних ресурсів) і послуг є ефективним інструментом інформатизації [28]. Розглянемо реалізацію завдань інформатизації, враховуючи трьохфазну концепцію американських учених Р. Веста (Каліфорнійський державний університет) та П. Лімана (Каліфорнійський університет в Берклі) щодо НІТ [63]. За думкою учених Р. Веста й П. Лімана, на першому етапі інформатизації, етапі модернізації, у тому чи іншому соціальному інституті робиться те, що вже робилося й раніше, але, з допомогою нових технологій, більш ефективно. На другому етапі інформатизації, етапі інновацій, йде експериментування з новими можливостями, які надають нам НІТ. Протягом третього етапу інформатизації, фази трансформації, під впливом НІТ відбувається фундаментальна зміна самої природи соціального інституту, організації. Перший етап інформатизації – модернізація: - Бібліотеки ВНЗ США (60-70-ті роки ХХ століття): початок масової автоматизації; впровадження онлайнових АБІС, активний розвиток комерційних програмних продуктів для бібліотек і набуття бібліотекарями досвіду використання комерційних баз даних (переважно бібліографічних); розвиток систем корпоративної онлайнової каталогізації; створення OCLC, ідеологією якого було об’єднання зусиль у створенні в онлайновому режимі єдиної зведеної БД національного масштабу для машинозчитуваної каталогізації; розвиток бібліотечних консорціумів через створення бібліотечних корпоративних мереж. Другий етап інформатизації – інновація: Бібліотеки ВНЗ США (80-ті роки ХХ століття): перехід на повністю інтегровані АБІС, ринок яких розвивався завдяки збільшенню компаній-вендорів; успішне вирішення завдань ретроспективної конверсії карткових каталогів в машинозчитувану форму як самими бібліотеками, так і за допомогою аутсорсингу; відкриття для користувачів онлайнових каталогів публічного доступу (Online Public Access Catalogs); впровадження автоматизованої книговидачі; широке використання комерційних БД журнальних статей; активне застосування комп’ютерних мереж МБА; розповсюдження оптичних компакт-дисків як нової перспективи в організації доступу до електронної інформації в бібліотеках. Третій етап інформатизації – трансформація: Бібліотеки ВНЗ США (90-і роки ХХ ст. – початок ХХI ст.): орієнтація на обслуговування користувачів повними текстами в режимі віддаленого доступу (24 х 7); подальші удосконалення АБІС як могутньої універсальної інтегрованої системи – ядра бібліотеки інформаційного суспільства; дія в академічних бібліотеках електронних резервів, служб ЕДД; зростання передплати на електронні журнали; ліцензіювання онлайнових повнотекстових БД; збільшення кількості цифрових бібліотек; зародження в 2001 р. Руху Відкритого Доступу та подальше активне збільшення контенту в інституціональних репозитаріях відкритого доступу (Open Access Institional Repositories); розповсюдження проєктів з активного створення власних бібліотечних соціальних мереж; застосування супутникових технологій, технологій Web 3.0 [28].
Таким чином, завдяки ІТ та Інтернету бібліотеки стали очолювати реалізацію електронних послуг у сферах: освіти, підприємництва, здоров’я та профілактики, у громадському житті та соціальних зв’язків тощо. Відповідно й бібліотекарі підвищують свою професійну майстерність у роботі з комп’ютерами і ресурсами Інтернету – розширюється функціонально-професійна орієнтація бібліотечних фахівців, які стали виконувати функції неформальних консультантів із питань працевлаштування та навчання в коледжі, наставників при підготовці до тестування, а також інструкторів із цифрової грамотності для все зростаючого числа користувачів, котрі займаються пошуком роботи, фінансової підтримки та освітніх можливостей [49]. Тож досвід американських бібліотек демонструє позитивні тенденції у напрямі адаптації бібліотечної діяльності до викликів цифрового суспільства. Не тільки від фінансування, але й від професійного потенціалу бібліотечних працівників залежить майбутнє бібліотек. Як зазначила у 2019 р. колишній президент ALA Лойда Гарсія-Фебо, бібліотечні фахівці повинні бути на передньому краї розвитку суспільства, щоб підтримувати спільноти, оскільки цифрові технології перетворюють наш світ
[Там само]. Академічні бібліотеки США протягом останніх десятиліть розвиваються в умовах дуже швидкого темпу проведення реформ і змін як всередині бібліотек, так і в навколишньому світі. Цілий спектр нових бібліотечних послуг у відповідь на нові наукові та освітні потреби академічних спільнот, організація доступу до лавиноподібно зростаючих інформаційних ресурсів в нетрадиційних форматах, проникнення інтернет в усі сфери професійної бібліотечної діяльності, входження в глобальний інформаційний простір, превалювання над у сучасному менеджменті бібліотеки, установка на постійне вдосконалення програмного забезпечення та технологічні інновації, посилення освітньої функції бібліотек з розвитку інформаційної грамотності користувачів – усе це ознаки не просто змін, яким піддається будь-яка система, що розвивається, а вираження концептуальної переорієнтації американських академічних бібліотек, що означає, що вони здійснюють перехід до нових парадигм і цінностей постіндустріального інформаційного суспільства [17]. Темп змін в академічних бібліотеках під впливом технологічного прогресу продовжує зростати. За свідченням самих працівників академічних бібліотек США, за останні десять років їх бібліотеки змінилися до невпізнання [Там само]. Незважаючи на зростання популярності та численні переваги, з використанням електронних книг, як і раніше, пов’язано чимало проблем як для бібліотек, які їх купують, так і для читачів. До недоліків е-книг відноситься розрізненість платформ, видів доступу, моделей комплектування та ліцензування. Серйозним бар’єром до розвитку електронної частини університетських бібліотечних колекцій є ціна академічних е-монографій, а також технологічні та організаційні складнощі під час їх використання у навчальному процесі. За деякими даними, академічна література в електронному форматі в середньому коштує на 10–15 % дорожче, ніж її паперові аналоги. У таких галузях, як бізнес та юриспруденція, різниця в ціні суттєва. Значна частина видавців накладають серйозні обмеження як на кількість сторінок, що можна завантажити та роздрукувати, так і на кількість користувачів, що користуються виданням одночасно та на використання їх у міжбібліотечному абонементі. Підручники не часто доступні для ліцензування бібліотеками, а якщо й доступні, то за дуже високою ціною та з великими обмеженнями на кількість користувачів, що одночасно використовують видання, роздруківку та збереження на комп’ютері. Дискусія про те, чи мають академічні бібліотеки США здобувати підручники та організовувати до них доступ, триває вже багато років. Перехід до використання електронних видань лише загострив цю дискусію [38]. Нині університети витрачають значну частину своїх бюджетів на відцифрування власних бібліотечних архівів, створюють і розширюють віртуальні середовища, що базуються на умовах співпраці книгозбірень бібліотечних асоціацій та бібліотек-партнерів. Загалом бібліотеки США працюють в умовах поєднання роботи (класифікація, опис та зберігання матеріалів на паперових носіях інформації) з процесом оцифровування (переведення наявних матеріалів у цифровий формат та їх упорядкування та надання доступу) [Там само]. Для університетських бібліотек оцифровування є способом відкриття для студентів джерел, які в інакше не були б для них доступні. Серед таких матеріалів – спеціальні колекції наукових інститутів, містять рідкісні книги, рукописи, фотографії, музичні записи, графічні матеріали, фільми. Часто такі джерела вимагають особливих умов зберігання, і доступ до них вкрай обмежений. Цифрові колекції подібних матеріалів створюють для викладачів нечувані доти можливості включення в процес навчання унікальних історичних документів [17]. Проблеми забезпечення правових питань інтелектуальної власності є сьогодні ключовими у створенні цифрового контенту. Знаходження балансу між правом громадськості на вільний доступ до інформації, авторськими правами та захистом приватного життя є необхідною передумовою успішності цифрових бібліотечних проєктів [41]. 2.4. Законодавче врегулювання нормативно-правової бази бібліотек Для того, щоб подолати сучасні виклики, бібліотечним установам необхідне законодавче унормування їх діяльності [38]. Об’єктивною потребою функціонування й розвитку бібліотек як динамічних центрів освіти, читання, інформаційної грамотності у сучасному суспільстві знань є важливість формування відповідної нормативно-правової бази бібліотек [Там само]. Основні напрями й пріоритети розвитку бібліотек в США визначені у законодавстві країни. У цьому контексті зазначимо, що з початку 2021 року американська громадськість обговорює законопроєкт Build America’s Libraries Act, що був внесений до Сенату 28.01.2021 року сенатором Джеком Рідом (D-RI), а в Палаті представників 03.03.2021 представниками Енді Левіна, Доном Янгом та співавторами. Закон прочитаний двічі й переданий на розгляд Комітету з питань охорони здоров’я, освіти, праці та пенсійного забезпечення. Документ має забезпечити ремонт, модернізацію та будівництво бібліотечних приміщень у слабко обслуговуваних громадах, фінансуватиме оновлення національної бібліотечної інфраструктури для вирішення таких проблем, як стихійні лиха, COVID-19, пропускна здатність широкосмугового зв’язку, екологічні небезпеки та бар’єри доступності [68]. Метою цього Закону є підтримка довгострокового вдосконалення бібліотечного обслуговування (включаючи задоволення потреб, які виникли через COVID-19), населення, що потерпає від проблем, малозабезпечені та сільські райони, а також людей з інвалідністю та вразливих користувачів бібліотек, включаючи дітей та літніх людей. Закон передбачає подолати недостатнє інвестування федерального бюджету, надаючи кошти на ремонт і будівництво сучасних бібліотечних приміщень. Для виконання цього Закону дозволено виділити 5 млрд доларів США на період з 2022 по 2024 фінансові роки, які залишатимуться доступними до вичерпання [38]. Слід зауважити, що між Україною та США є певні домовленості відносно співробітництва у гуманітарній галузі. Культурно-гуманітарне співробітництво посідає важливе місце у взаємодії та взаєморозумінні двох країн, воно демонструє повагу до культур одне одного та дозволяє широкій громадськості дізнатися більше про історію, традиції та мистецтво таких різних, але дружніх держав [18]. Існує певна договірно-правова база, якою закріплюється взаємодія України та США, зокрема чотири угоди, серед яких: Угода
між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про гуманітарне й техніко-економічне співробітництво від 7 травня 1992 р.; Угода між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про охорону і збереження культурної спадщини від 12 березня 1994 р. [14]; Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки щодо основних напрямів та цілей програми допомоги з боку Агентства США з міжнародного розвитку
[28]; Міжвідомчий Договір від 29 березня 2005 р. про співробітництво між Державним комітетом архівів України та Меморіальним музеєм Голокосту Сполучених Штатів Америки [18]. Вважаємо, що на часі укладання Договору про бібліотечне співробітництво між Україною та США з метою обміну досвідом між бібліотечними установами країн, зокрема й галузі застосування інформаційних технологій та інформатизації бібліотечної діяльності. Отже, бібліотечне партнерство – це один із перспективних напрямів взаємовигідного співробітництва між Україною й США. Висновки до розділу 2 Сучасним бібліотекам США належить провідна роль в опануванні нових інформаційно-комунікаційних технологій. Опанування Інтернет-технологій спирається на високий рівень комп’ютеризації американського суспільства та телекомунікаційної інфраструктури в країні. Результатом цього є створення в бібліотеках практично всіх регіонів США умов для віддаленого доступу до електронних ресурсів та поширення бібліотеками країни власних продуктів та послуг серед віддалених користувачів. Головними тенденціями сучасного розвитку бібліотек вважаються корпоративна діяльність на базі телекомунікаційних мереж Інтернету, переведення бібліотечних фондів з традиційних паперових на електронні носії; організація онлайнових бібліотечних каталогів та інших пошукових засобів; підвищення кваліфікації бібліоттечних працівників, які можуть працювати в сучасних умовах комп’ютеризації бібліотек, організація навчання користувачів інтернет-грамотності. Найбільшою електронною бібліотекою сьогодні є Всесвітня цифрова бібліотека, засновником якої стала Бібліотека Конгресу США. Учасниками цього міжнародного проєкту є національні книгосховища та архіви різних країн світу. Упродовж усієї історії існування бібліотеки США безупинно підтримували інноваційні процеси, під впливом різноманітних факторів відбувалося формування й становлення різних типів бібліотек, серед яких особливе місце посідають бібліотеки університетів. Бібліотеки США надають віддалений доступ до найцінніших матеріалів, що зберігаються в їх фондах, підвищуючи якість послуг, надаючи гарантії збереження найцінніших документів бібліотек світу.
Досвід американських бібліотек демонструє позитивні тенденції щодо адаптації бібліотечної діяльності до викликів сучасного цифрового суспільства.
Для того, щоб подолати сучасні виклики, бібліотечним установам необхідне законодавче унормування їх діяльності для підтримки бібліотечного обслуговування населення малозабезпечених та сільських районів, а також людей з інвалідністю та вразливих користувачів бібліотек. На часі укладання Договору про бібліотечне співробітництво між Україною та США з метою обміну досвідом між бібліотечними установами країн, зокрема й у галузі застосування інформаційних технологій та інформатизації бібліотечної діяльності. Тема щодо різних аспектів інформатизації є важливою під час проведення міжнародних науково-практичних конференцій та форумів у сфері бібліотек. Вважаємо за потрібне наголосити про співпрацю в цьому напрямі. ВИСНОВКИ Бібліотеки США пройшли досить складний шлях свого становлення. Досить своєрідно розвивалася бібліотечна система в Сполучених Штатах Америки. Молода країна йшла власним шляхом розвитку. Відсутність вікових традицій, успадкованих від періоду середньовіччя, бурхливий розвиток буржуазно-демократичних перетворень – усе це зумовило певну специфіку та своєрідний розвиток американської бібліотечної системи. Поширення бібліотек на території США почалося в період війни за незалежність і особливо після прийняття Декларації незалежності (1776 р.). На початку ХІХ ст. практично в усіх освоєних районах Америки почали створюватися різні види публічних бібліотек, діяльність яких була спрямована на те, щоб книги й інші матеріали стали більш доступними для читачів. Сучасним бібліотекам США належить важлива роль у впровадженні в їх діяльність нових інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій. Протягом останніх десятиліть американські бібліотеки стали центрами світової бібліотечної автоматизації та комп’ютеризації. Окремою сторінкою еволюції бібліотечних установ США є функціонування мобільних бібліотек, що пройшли шлях від книжкових екіпажів до сучасних інфобусів. На початку XXI століття розвивається так званий інфобус – це комп’ютеризований автобус з доступом до Інтернету та до баз даних бібліотечної системи. У своїй діяльності сучасні публічні бібліотеки США активно впроваджують інформаційно-комунікаційні технології, надають допомогу у формуванні цифрової грамотності читачів. Бібліотеки зосереджені на поєднанні інтернету та на традиційних документальних архівах, що збільшує попит на бібліотечні послуги. Діяльність сучасних публічних бібліотек США базується на впровадженні цифрових технологій та на формуванні цифрової грамотності користувачів. Особливим періодом розвитку академічних бібліотек є впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Академічні бібліотеки США протягом останніх десятиліть розвиваються в умовах дуже швидкого темпу проведення реформ і змін як всередині бібліотек, так і в навколишньому світі. З’явився цілий спектр нових бібліотечних послуг у відповідь на нові наукові та освітні запити академічних спільнот. Бібліотека Конгресу США стала лідером з надання користувачам актуальних бібліотечних ресурсів. Важливу увагу приділяють інформаційному та довідковому обслуговуванню віддалених користувачів через Інтернет, консультуванню з питань використання сучасних технологій та пошуку інформації, експертизі якості й достовірності електронних документів, представлених у мережі. Тенденції цифровізації американських бібліотек полягають у розробці проєктів упровадження технологій штучного інтелекту в діяльність сучасних
бібліотек, які мають адаптувати свою роботу відповідно до нових технологій.
Об’єктивною потребою функціонування й розвитку бібліотек як динамічних центрів освіти, читання, інформаційної грамотності в сучасному суспільстві знань є важливість формування відповідної нормативно-правової бази бібліотек. Для того, щоб подолати сучасні проблеми та виклики бібліотекам потрібне законодавче унормування їх діяльності. Список використаної літератури 1. Автоматизовані бібліотечні інформаційні системи. Освіта та самоосвіта URL: http://
referatss.com.ua/work/avtomatizovani-bibliotechni-informacijni-sistemi
/ 2. Американські бібліотечні ресурси Інтернет. URL: https://studopedia.su/10_39208_amerikanski-bibliotechni-resursi-Internet.html 3. Башун О. В. Бібліотеки США: погляд українського фахівця. К. : Нора-Друк, 2004. 56 с. 4.
Бібліотека вищого навчального закладу у формуванні інформаційної культури студента.
URL: https://library.znu.edu.ua/articles/1263.ukr.html 5.Библиотека Перри-Кастаньеды. URL: https://translated.turbopages.org/proxy_u/en-ru.ru.7163d990-630cb1c4-985d644d-74722d776562/
https/en.wikipedia.org/wiki/Perry_Castaneda_Library 6. Бібліотеки США.
URL: https://spravochnick.ru/bibliotechno-informacionnaya_deyatelnost/biblioteki_ssha
/
7. Библиотеки в США. URL: https://levik.blog/644634.html 8. Библиотеки Калифорнийского университета в Беркли. URL: https://translated.turbopages.org/proxy_u/en-ru.ru.6bda18b3-630cab82-d4fdeead-74722d776562/https/en.wikipedia.org/wiki/University_of
_California,_Berkeley_Library 9. Бібліотеці Конгресу США– 215років.URL:
https://booknazy.blogspot.com/2015/04/215.html 10. Бібліотечний автобан. П'ять крутих фішок від американських бібліотек. URL: https://bibliote4nyj-autoban.blogspot.com/2017/01/blog-post.html
11. Василенко Н. Ю. Содержание и методика социально-медицинской работы. Изд-во Дальневосто-го ун-та 2004. Влад- к, 2004, 166 с. 12. Валитов А.А., Сулимов В.С. Становление общедоступных библиотек США в XIX веке (штаты Массачусетс и Пенсильвания). Библиотековедение. 2014. № 4. С. 97 – 100. URL: https://doi.org/10.25281/0869-608X-2014-0-4-97-100 13.
Володин Б.Ф. Всемирная история библиотек. 2-е изд., доп. СПб.: Профессия, 2004. 432 с.
, 32 с. цв. вкл, ил. (Серия: Библиотека). 14. Годлюк А. Стратегічне партнерство в форматі особливих відносин між Україною і США. Американська історія та політика: науковий журнал. К.: ІМВ, 2016. № 1. С. 27–40. 15. ДСТУ 3578-97. Формат для обміну бібліографічними даними на магнітних носіях. К.: Держстандарт України, 1997. 20 с. 16.
Еременко Т. В. Библиотеки университета штата Индиана. Научные и технические библиотеки. 1997. № 3. С. 45—53.
17.
Еременко Т. В. Современные информационные технологии в университетских библиотеках США / Ряз. гос. пед. ун-т им. С. А. Есенина. Рязань: Изд-во Ряз. гос. пед. ун-та, 2001. 120 с. URL: https://dereksiz.org/sovremennie-informacionnie-tehnologii-v-universitetskih-biblio.html
18. Жигайло
В. М. Сучасний стан і перспективи співробітництва України та Сполучених Штатів Америки. S.P.A.C.E. №5/2017.URL: http://dspace.onua.edu.ua
/bitstream/handle/11300/8034/Zhyhailo%20SPACE%20%e2%84%96%205_2017.pdf?sequence=1&isAllowed=y 19. Захаренко М. Американская модель библиотечного обслуживния: заметки очевидца. Библиотечное ДЂло, 22 (208), 2013. 20. З історії книги та бібліотек. URL: https://library.vspu.edu.ua/html/ist_kn.htm 21.
Іллінойський університет в Урбана-Шампейн. URL: https://uk.advisor.travel/poi/Illinoyskiy-universitet-v-Urbana-Shampeyn-4891
22. История библиотечного дела в США. URL: https://poisk-ru.ru/s35457t3.html 23. Історія і сучасність Бібліотеки Конгресу США. URL:
https://druzy.com.ua/istoriia-i-sychasnist-biblioteki-kongresy-ssha
/4/ 24. История и современность Библиотеки Конгресса США. URL: https://yandex.ru/turbo/syl.ru/s/article/360829/istoriya-i-sovremennost-biblioteki-kongressa-ssha 25. Історія Університету Іллінойсу в Урбана – Шампейн -
History of the University of Illinois at Urbana–Champaign. URL: https://uk.mgwiki.top/wiki/History_of_the_University_of_Illinois_at_Urbana%E2%80%93Champaign
26. Каліфорнійський університет Берклі. URL: https://medlec.org/lek2-103862.html 27. Кантаровская М.
В СССР много читали, потому что скучно жили.
URL:
https://realnoevremya.ru/articles/154679-mariya-kantarovskaya-ob-amerikanskoy-biblioteke
28. Колесникова Т. Етапи інформатизації бібліотек вищої школи України і США: порівняльна характеристика. URL: http://eadnurt.diit.edu.ua/bitstream/123456789/438/1/Etapi%20inf.bibl.%20USA%20%26%20UK.pdf 29.
Кращі бібліотеки: Америка, Азія, Африка та Австралія. URL: https://www.imena.ua/blog/the-best-libraries-in-the-world-america-asia-africa-australia
/ 30.
Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки щодо основних напрямків та цілей програми допомоги з боку Агентства міжнародного розвитку США. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/840_076;
31. Найбільші бібліотеки світу. URL: http://biblio4vpupo.ucoz.net/blog/najbilshi_biblioteki_svitu/2014-02-07-1 32.
Найунікальніші університетські бібліотеки світу. URL: https://booknazy.blogspot.com/2016/08/blog-post_31.html 33. Незвичайні бібліотеки світу. URL: https://novaodesalib.blogspot.com/2015/05/blog-post_60.html 34. Незвичайний сервіс в американських бібліотеках. URL: https://booknazy.blogspot.com/2015/05/blog-post_18.html?m=0 35. Некоторые тенденции в развитии библиотек США и Канады. URL: https://biblioobzor.blogspot.com/2016/06/blog-post_89.html
36.
Олійник О. Основні тенденції розвитку інформатизації американських бібліотек. Вісн. Кн. палати. 2013. № 2. С. 48-51. : URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN
/vkp_2013_2_18 37. Остапенко С. Библиотеки США.
https://spravochnick.ru/bibliotechno-informacionnaya_deyatelnost/biblioteki_ssha/ Библиотеки США. https://spravochnick.ru/bibliotechno-informacionnaya_deyatelnost/biblioteki_ssha
/ 38. Погоріла Ю. В., Яворська Т. М. Окремі аспекти становлення і розвитку бібліотек США.
Вісник студентського наукового товариства Донецького національного університету імені Василя Стуса. Том 1 / Ред. кол. Хаджинов І. В. (голова) та ін. Вінниця : ДонНУ імені Василя Стуса,
2022. Вип. 14. Т. 1. 263 с. 39. Публічна бібліотека Бостона - Boston Public Library. URL: https://uk.mgwiki.top/wiki/Boston_Public_Library#cite_ref-37 40.
Публичные библиотеки Соединенных Штатов Америки.
URL: https://uza.uz/ru/posts/publichnye-biblioteki-soedinennyx-shtatov-ameriki 41. Рибачок О.М. Міжнародні інтегровані цифрові ресурси документальної спадщини архівів, бібліотек, музеїв: етапи створення, стратегії розвитку (80-ті роки ХХ – 10-ті роки ХХІ ст.): дис... канд. істор. наук : 27.00.02 /
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Київ, 2018. 242 с. 42. Рибачок О. Мультикультурні цифрові ресурси США, Канади та Австралії. Науков праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2017. Вип. 46. С. 274–291. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/npnbuimviv_2017_46_19 (дата звернення: 15.03.2022). 43. Рибачок О.М. Стратегія бібліотеки Конгресу США в галузі створеня Національної цифрової бібліотеки у 1995–2015 роках. URL: https://irbis-nbuv.gov.ua
44. Редькина Н.С. Мировые тенденции развития библиотек: VS пессимизм (по матеріалам зарубежной литературы). Часть 1. Библиосфера, 2018, № 4, с. 87–94 / BIBLIOSPHERE, 2018, no. 4, pp. 87–94. 45. Редькина Н.С. Цифровые библиотеки: опыт США. Библиосфера, 2008, № 1, С. 57 – 63. 46.
Рубанова Т.Д. История библиотечного дела: Древний мир
– Средние века – Эпоха Просвещения: Учеб. пособие/ ЧГАКИ. Чел-ск, 2003. 112 с. URL: https://textarchive.ru/c-1226394-pall.html 47. Сукиасян Э. Р. Библиотека Конгресса США. Научые и технические библиотеки. 1996. № 6. С. 33—45. 48.
Трансформації бібліотечного обслуговування для потреб дистанційної освіти: досвід США.
URL: https://studopedia.org/12-93227.html 49. Філіпова Л. Я.
Цифрові технології в американських бібліотеках: сучасні тенденції розвитку.
URL: http://conference.nbuv.gov.ua›report/view/id/913 50. Цікаві факти про бібліотеки / Сост. В.О. Мареха. Дніпропетровськ : КЗО ДМР, 2013. 24 с. 51. Шульце Э. Общедоступные библиотеки, народные библиотеки и читальни. М., 1903. 346 с. 52.
Як працюють роботи в найбільших бібліотеках світу. URL: https://www.imena.ua/blog/robo-libraries
/ 53.
5 университетских библиотек будущего, в которых можно побывать уже сегодня.
URL:
https://lala.lanbook.com/5-universitetskih-bibliotek-budushchego-v-kotoryh-mozhno-pobyvat-uzhe-segodnya
54.
ALA Glossary of Library and Information Science / Heartsill Young, Editor. Chicago: American LibraryAssociation, 2013. Р. 245 55.
American Library Association Journals. URL: https://journals.ala.org
/ (дата звернення: 15.03.2022). 56. American Memoryfromthe Library of Congress. URL: http://memory.loc.gov/ammem/index.html (date access: 21.06.2015). 57. Billington J. H. The
Mission and Strategic Priorities of the Library of Congress. Library of Congress.
1996. Vol. 2. URL: http://www.gao.gov/assets/230/222591.pdf (date access: 23.09.2017) 58.
Blummer B., Kenton J. M. A Systematic Review of E-Books in Academic Libraries: Access, Advantages, and Usage. New Review of Academic Librarianship. 2020. Vol. 26, iss. 1. P. 79–109.
59. Cartter Allan М. An assessment of quality in graduate education [by] Allan M . Cartter. Washington, American Council on Education [1966]. 131 p. 60.
Historical Collections for the National Digital Library: Lessons and Challenges at the Library of Congress. D-Lib Magazine. 1996. Apr. URL: http://www.dlib.org/dlib/april96/loc/04c-arms.html (date access: 15.06.2017). 61. Library of Congress Strategic plan for the fiscal years 2016 through 2020. URL:https://www.loc.gov
/portals/static/about/documents/library_congress_stratplan_2016-2020 (date access: 12.08.2016). 62.
Live free or die: книжки, трохи мистецтва та подорожі безмежними просторами США. URL:
https://uienifer-travel.blogspot.com/2018/03/yale-university-new-haven-ct.html
63. Lynch C. From Automation to Transformation: Forty Years of Libraries and Information Technology in Higher Education. Educause Review. 2000. V. 35:1 (January/February). P. 60-68. 64. Marika Kissinger. Нью-Йоркська публічна бібліотека (NYPL) - Secret World.
URL: https://sworld.co.uk/02/95329/photoalbum/nypl
65.
National Digital Library Program. Library of Congress
: site. URL: https://memory.loc.gov/ammem/dli2/html/lcndlp.html (date access: 14.09.2017). 66. Rethinking reference for academic libraries: innovative developments and future trends / eds.: C. Forbes, J. Bowers. London : Rowman & Littlefield, 2014. 262 p. 67. Rosa K., Storey T. American libraries in 2016: creating their future by connecting, collaborating and building community. IFLA Journal, 2016, 42 (2), 85–101. 68.
S.127 – Build America’s Libraries Act. URL: https://www.congress.gov/bill/117th-congress/senatebill/ 127/text?r=3&s=1 (дата звернення: 15.03.2022). 69. Scardilli Brandi.
The State of Ebooks in Academic Libraries. NewsBreaks. 2019. Jan. 8. Access mode: URL: http://newsbreaks.infotoday.com/NewsBreaks/The-State-of-Ebooks-in-Academic-Libraries-129248.asp
(дата звернення: 15.03.2022). 70. Stebelman, S. et al. Improving Library Relations with the Faculty and University administrators: The Role of the Faculty Outreach Librarian / Scott Stebelman, Jack Siggins, David Nutty, Caroline Long. College and Research Libraries. 1999. Vol. 60. N. 2. P. 121-130. 71.
University of Illinois Urbana-Champaign University Library. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/University_of_Illinois_Urbana-Champaign_University_Library
72.
Web 2.0 & libraries, part 2: trends and technologies (2007). Libr. technology reports. Vol. 43, N 5. P. 7–78.
73.
World Digital Library. URL: http://www.wdl.org (access date: 15.03.2022
). ДОДАТКИ Додаток А Бібліотека Конгресу США Додаток Б Бостонська публічна бібліотека Додаток В Нью-Йоркська публічна бібліотека Додаток Д Бібліотека Гарвардського університету Додаток К Бібліотека Єльского університету Додаток Л Бібліотека Іллінойського університету Додаток М Бібліотека Каліфорнійського університету Додаток Н Бібліотека Техаського університету Джо
Тип поиска:
Поиск переписанного
